авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |
-- [ Страница 1 ] --

Министерство здравоохранения Украины

ГУ «Научно-практический медицинский

реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины»

Материалы

научно-практической конференции

с международным участием

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ

РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА

(Под общей редакцией Заслуженного врача Украины,

д.мед.н., доктора философии, проф. О. А. Панченко)

Киев

КВИЦ 2013 УДК 616-08-059:004.9 ББК -5*54.1 И 741 Рекомендовано Научным Медицинским Советом Государственного учреждения «Научно-практический медицинский реабилитационно-диагности ческий центр МЗ Украины», протокол № 1 от 15.01.2013 г.

Рецензенты:

Майоров О.Ю. — д.мед.н., проф., академик АН ТК Украины Рыжов А.А. — д.фарм.н., доц.

Главный редактор:

Панченко О.А. — д.мед.н., доктор философии, проф., Заслуженный врач Украины Члены редакционной коллегии:

Минцер О.П. — д.мед.н., проф., з.д.н.т. Украины, академик Академии информатизации Горбань А.Е. — к.мед.н.

Радченко С.М. — к.мед.н.

Антонов В.Г. — ведущий инженер ОМИС Гаража М.В. — мл. науч. сотрудник, аспирант И 741 Информатизация реабилитационного процесса: сборник научных работ / Под общ. ред. д.мед.н., проф., Заслуженного врача Украины О.А. Панченко. — Киев: КВИЦ, 2013. – 162 с.: ил.

ISBN В сборнике представлены научные труды специалистов в области медицинской информатики и реабилитации. Рассматриваются проблемы информационного обеспечения медицинских учреждений на современном этапе, применения иформационных технологий в диагностике и реабилитации пациентов с раз личной патологией.

Сборник предназначен для профессионалов в области ИТ-технологий, врачей, студентов, преподавателей медицинских ВУЗов, в том числе для тех, кто интересу ется последними достижениями медицинской информатики.

УДК 616-08-059:004. ББК -5*54. ISBN © Панченко О.А., СОДЕРЖАНИЕ Приветствие Министерства здравоохранения Украины к участникам конференции Приветствие Константиновской районной государственной администрации Донецкой области к учасникам конференции Приветствие Научно-практического общества неврологов, психиатров и наркологов Украины к учасникам конференции Панченко О.А.

Информатизация медицинских учреждений практического звена Мінцер О.П., Бабінцева Л.Ю.

Інформатизація профілактичної медицини Козявкін В.І., Качмар О.О., Аблікова І.В., Маркелов В.Е., Качмар Б.О.

Інтернет-система домашнього ігрового тренування рухових порушень Зайцев О.М.

Вплив інформаційних технологій на стан здоров’я населення на етапі реформування охорони здоров’я Кутько И.И.

Медицинские информационные технологии:

вопросы обучения медперсонала Антонов В.Г., Жуков А.П.

Системы информационного обеспечения в проекте нового медицинского учреждения Гадиев Д.Р., Оленчук А.В., Килесса Г.В., Асанов Э.Э., Гольдберг Д.Л., Григорьев П.Е.

Создание медицинской автоматизированной системы с помощью CMS/CMF DRUPAL Килесса Г.В., Гольдберг Д.Л., Асанов Э.Э., Оленчук А.В., Гадиев Д.Р., Григорьев П.Е.

Концептуальная модель автоматизированной системы управления документооборотом университетской клиники 4 Материалы научно-практической конференции с международным участием Панченко О.А., Радченко С.М.

Опыт применения «Маршрутизации» пациентов в условиях отделения нейрофизиологии и нейрореабилитации Марценюк В.П., Сельський П.Р.

Ефективність використання інформаційних та телемедичних технологій на первинному рівні надання медичної допомоги Завадский В.А., Мальгота А.А., Прохоров В.А.

Роль информационно-технического обеспечения ФАП на современном этапе Булатецкий Н.Н., Антонов В.Г.

Телемедицинские технологии взаимодействия первичного звена и вышестоящих учреждений в оказании высокоспециализированной медицинской помощи Панченко О.А., Антонов В.Г., Ткаченко В.Л.

Об автоматизации планирования лечебных процедур в модуле «Маршрутизации» медицинской информационной системы Колесниченко В.А.

Информационные технологии в исследовании вертикальной позы в норме и у больных поясничным остеохондрозом Красножон С.В.

Реабилитационные направления медицинского обеспечения детей школьного возраста с низким уровнем здоровья Владзимирский А.В.

Телереабилитация: принципы, системы, эксплуатация (лекция) Никитенко С.Н., Тетюра С.М., Горшков О.Г.

Особенности применения систем видеоконференцсвязи в процессе дистанционного обучения Белокриницкий В.С., Завадский В.А., Плешко Э.А., Прохоров В.А.

Угроза мобильных телефонов и компьютеров здоровью человека и профилактика как средство оздоровления ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА Змиевский А.В.

Влияние хронического стресса на активность системы АТФ-аз в тимоцитах и лимфоцитах у крыс, и возможность коррекции нарушений энергетического обмена внутренним приёмом минеральных вод Бахолдина Е.И.

Исследование иммунотропного действия маломинерализованных минеральных вод в эксперименте Родомакин М.В.

Влияние маломинерализованной гидрокарбонатной натриевой, борной минеральной воды “свалявская” на проявления стресс-индуцированной эндогенной интоксикации у крыс с хроническим стрессом Ярошенко Н.А.

Психоэмоциональное состояние крыс при хроническом эмоционально-иммобилизационном стрессе и его коррекции мышьяковистыми минеральными водами Олешко А.Я.

Влияние маломинерализованных минеральных вод на процессы метаболизма у крыс с хроничсеким стрессом и проявлениями эндогенной интоксикации Гуща С.Г.





Дослідження особливостей біологічної дії маломінералізованої мінеральної води с. Лучинці Івано-франківської області в експерименті 6 Материалы научно-практической конференции с международным участием ПРИВІТАННЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ до учасників конференції Шановні учасники та організатори конференції!

Щиро вітаю вас з проведенням цього важливого наукового форуму.

Створення якісно нової системи охорони здо ров’я з урахуванням позитивного досвіду вітчизняної медицини та кращих досяг нень розвинених країн невідкладна вимога часу. Реформування охорони здоров'я – це не тільки розширення джерел фінансування та раціонального використання ресурсів, але й втілення новітніх технологій, у тому числі інформатизації охорони здоров'я. Саме інформаційні технології дозволяють суттєво удосконалити органі заційні форми надання медичної допомоги, забезпечити її своєчасність та профі лактичну направленість. Створення єдиного інформаційного поля та електронного реєстру пацієнтів – актуальна задача, рішення якої надасть динамічності медичній допомозі, сприятиме цільовій направленості, індивідуалізації допомоги та вироб ленню оптимальної маршрутизації пацієнтів.

Впровадження ефективних сучасних, економічно виправданих методів ліку вання, реабілітації та профілактики захворювань з використанням інформаційних технологій повинно неодмінно супроводжуватися науковими дослідженнями в цьому напрямі та обговоренням їх результатів на таких наукових форумах.

Інформатизація реабілітаційного процесу, що є темою конференції, пов'язана з широким спектром питань. Насамперед – це загальні питання інформатизації охорони здоров'я України. Створена Координаційна рада МОЗ України з питань інформатизації сфери охорони здоров’я. Розроблена Концепція інформатизації сфери охорони здоров'я на 2012—2020 роки. Для впровадження інновацій у життя планується створення інформаційно- аналітичних центрів. У цьому руслі проведення науково-практичної конференції не тільки поглиблює досвід учасників, але й сприяє пошуку оптимальних рішень нагальних задач ін форматизації охорони здоров'я.

Медичні інформаційні системи, телемедицина, дистанційне навчання медичних кадрів – це ті актуальні напрямки інформатизації, без яких неможливо уявити сучасну медицину. Тому проведення науково-практичної конференції “Інформатизація реабілітаційного процесу” є обґрунтованим, об'єктивно виправ даним за поставленими цілями.

Бажаю учасникам конференції плідної роботи, результативної наукової дискусії та втілення наукових розробок у практичні досягнення!

Заступник Міністра охорони здоров'я України О.К. Толстанов ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА ПРИВЕТСТВИЕ КОНСТАНТИНОВСКОЙ РАЙОННОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ АДМИНИСТРАЦИИ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ к учасникам конференции Уважаемые участники конференции!

От имени районного руководства искренне приветствую Вас с началом работы и уверен, что этот научный форум станет новым шагом в решении такого важного для государства вопроса, как обеспечение качества медицинской помощи и повышения общего уровня здоровья людей.

Реформирование системы здравоохранения, подразумевающее в первую очередь улучшение работы первичной медико-санитарной помощи и экстрен ной медицинской помощи, требует решения ряда вопросов по реструктуриза ции медучреждений районного звена, созданию новых организационных форм и управленческих решений предоставления медицинской помощи сельским жителям.

В этой связи, вопросы, стоящие на повестке дня конференции, а именно:

информатизация практической медицины, телемедицинские технологии ока зания медицинской помощи, новые формы обучения медицинских кадров, весьма актуальны.

Символично, что конференция “Информатизация реабилитационного процесса” проходит в стенах этого учреждения. РДЦ является флагманом не только по внедрению инновационных реабилитационных технологий, но и органично сочетает науку, практику и образование.

Мы глубоко благодарны за квалифицированную медицинскую помощь, оказываемую жителям района, за работу по улучшению ее доступности и качес тва, в том числе и с применением последних достижений в области медицин ских информационных технологий.

Выражаю надежду, что конференция будет способствовать более глубо кому пониманию и осознанию всего комплекса проблем информатизации здра воохранения и их успешному решению.

Желаю плодотворной и интересной работы, теплого общения в кругу коллег, полезных идей.

Председатель Константиновской районной государственной администрации Донецкой области С.И. Чертков 8 Материалы научно-практической конференции с международным участием ПРИВЕТСТВИЕ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА НЕВРОЛОГОВ, ПСИХИАТРОВ И НАРКОЛОГОВ УКРАИНЫ к участникам конференции Глубокоуважаемые и дорогие коллеги, друзья!

По поручению редакционного совета газеты «Новости медицины и фармации» и от имени психиатров Украины горячо и сердечно поздравляю вас со знаковым событием – открытием научно-практической конференции с международным учас тием «Информатизация реабилитационного процесса» по весьма актуальной и злободневной проблеме.

В период реформирования системы здравоохранения в Украине особое значение придается новым методам диагностики, лечения, реабилитации и профилактики с при менением высокоэффективных информационных технологий, что представляет собой новое перспективное направление в современной мировой медицинской науке. Наша конференция знаменует новый этап в развитии отечественной медицинской науки.

Уверен, что прослушанные доклады и заинтересованный обмен мнениями явятся новым крупным шагом в развитии информационных технологий в медицине.

И, конечно же, следует отметить, что неспроста местом проведения этого высокого научного форума является Государственное учреждение “Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр Министерства здравоохра нения Украины”. Этот центр, как всегда и во всем, смело, по-новаторски делает нуж ное и важное дело: уже внес весомый вклад в криобиологию и криомедицину, диагностику психофизиологических качеств водителей автомобильного транспорта;

в развитие новых форм оказания высокоспециализированной и высококвалифици рованной медико-психологической помощи пациентам с пограничными нервно психическими расстройствами, которые в настоящее время имеют тенденцию к значительному роста;

в организацию системы медико-диагностической и реабили тационной помощи ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС и др.

Сегодня в Украине активизировались усилия, направленные на создание элек тронных баз данных с целью максимальной автоматизации накопления и обработки медицинской информации. Реабилитационно-диагностический центр является пере довым учреждением в системе здравоохранения, которое имеет уникальный опыт соз дания и ведения баз данных пациентов, обращающихся за медицинской помощью.

Именно здесь на практике информационные технологии поставлены на службы врачу и пациенту.

Позвольте пожелать организаторам и всем участникам данной высокорей тинговой конференции доброго здоровья, счастья, новых творческих удач и свер шений на благо самой большой ценности человечества – здоровья!

Член научно-практического общества, неврологов, психиатров и наркологов Украины, член редакционного совета газеты «Новости медицины и фармации», д.мед.н., проф., з.д.н.т. Украины И.И. Кутько ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА УДК 614.21:004. Панченко О.А., д.мед.н., проф., Заслуженный врач Украины ИНФОРМАТИЗАЦИЯ МЕДИЦИНСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ ПРАКТИЧЕСКОГО ЗВЕНА ГУ «Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины»

К одной из важнейших сфер применения современных информацион ных технологий относится здравоохранение. Развитие информационных и те лекоммуникационных технологий в этой сфере способствует повышению эффективности предоставления медицинской помощи, что в конечном итоге создает комплексный социально-экономический эффект в виде снижения про центов смертности, инвалидности, увеличения доли активной рабочей силы и продолжительности жизни.

Движущей силой ускорения процессов информатизации должно стать постановление Кабинета Министров Украины от 6 июня в 2012 г. № 546, кото рым утверждено “Положение об электронном реестре пациентов”. Положение определяет процедуру создания и функционирования электронного реестра па циентов. Основной целью создания реестра является повышение эффектив ности медицинской помощи, обеспечения своевременности ее предоставления и достоверности статистической информации. По сути это первый серьезный шаг государства в области информатизации медицины, который должен стиму лировать широкое внедрение медицинских информационных систем в учреж дениях практического здравоохранения.

Следует отметить, что до сих пор медицинские информационные сис темы носят в некоторой степени экзотический характер. Лишь немногие ле чебно-профилактические учреждения уделяют автоматизации серьезное внимание. В основном вся информатизация представляет собой либо самостоя тельную разработку для собственных нужд отдельных автоматизированных ра бочих мест, чаще всего – для сбора статистики и решения отдельных узких медицинских задач. Многие из известных разработчиков существующего ПО для медицины вышли как раз из таких проектов когда одна удачная разработка для какого-то конкретного учреждения приобретала известность, а с ней – и первые попытки тиражируемого распространения. На фоне медленно растущего интереса к информатизации к настоящему времени все же сформировался не который рынок МИС. Этому способствовали изданные в свое время соответ ствующие приказы МЗ Украины: № 147 от 05.05.2003г. «Щодо упорядкування 10 Материалы научно-практической конференции с международным участием впровадження в дiяльність лікувально-профілактичних закладів програмних про дуктів типу «ПОЛІКЛІНІКА» та «СТАЦІОНАР», который поднял вопрос стандар тизации ПО и явился основой для выработки разработчиками ПО и ЛПУ общих правил взаимодействия;

№330 от 05.07.2005г. «Про запровадження ведення елек тронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально- профілактичних закладах», который регламентировал ведение медицинской электронной доку ментации;

№261 от 26.03.2010г. «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я», который послужил основой для начала реального примене ния телемедицинских технологий в медицинских учреждениях. Последний из указанных приказов разрешил использовать новое направление оказания меди цинской помощи.

Благодаря быстрому развитию Интернета и средств видеоконферен цсвязи, становятся широкодоступными следующие направления использования телемедицины в практической деятельности медицинских учреждений [1]:

– дистанционные консультации и наблюдения за больными;

– проведение научных симпозиумов, совещаний;

– дистанционное обучение специалистов новейшим медицинским тех нологиям.

Воплощение в жизнь указанных направлений в Украине стратегически важная задача практического здравоохранения. Ее решение приблизит высоко качественную медицинскую помощь к отдаленным регионам, обеспечит новый уровень взаимодействия работников здравоохранения с центральными научно исследовательскими и диагностическими центрами и повысит эффективность использования дорогостоящей медицинской аппаратуры, поднимет уровень ква лификации медицинского персонала. Для реального осуществления этой задачи нужны в первую очередь следующие шаги:

1. Дальнейшее совершенствование нормативно-правовой базы. Так, “По ложение о телемедицинском центре” есть, и такие центры создаются. Но штат ных нормативов нет. Не определен вопрос оплаты труда консультантов. Работа на общественных началах не способствует эффективному функционированию телемедицинских центров.

2. Обеспечение высокоскоростным Интернетом. Если говорить о город ских медицинских учреждениях, то здесь технических препятствий нет. Сель ские же районы могут пользоваться либо Интернетом через мобильную низкоскоростную связь, либо неимеют даже таковой. Сейчас, после выборов на каждом избирательном участке осталось оборудование, обеспечивающее нуж ные параметры. Можно бы было задействовать его в медицинских целях.

Что касается медицинских информационных систем, несмотря на то, что их развитие началось еще в 80-е годы прошлого столетия, сегодня реально ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА можно говорить только о начальной стадии. Из-за разрозненности и неопреде ленности до сих пор не сложилось даже единого толкования термина «меди цинская информационная система». Каждая компания-разработчик или отдельные специалисты в этой области понимают под термином МИС подчас заметно разные вещи. Попытки систематизации и упорядочивания терминоло гии и классификации стали появляться, фактически, лишь в последнее время.

Под МИС могли понимать все что угодно – начиная от небольшого приложения для занесения талонов амбулаторного пациента и карт выбывшего из стацио нара с последующим расчетом нескольких отчетов – и до по-настоящему круп ных систем, насчитывающих сотни функций с возможностью полноценной автоматизации всего ЛПУ. Получалось, что достаточно было просто создать некое приложение для ЛПУ – и оно уже претендовало на термин «МИС».

Вместе с этим в последнее время специалисты все-таки стараются разде лять понятия «информационные системы для здравоохранения» (как некий общий класс отраслевого программного обеспечения) и «медицинские инфор мационные системы», как его часть. Все чаще под МИС понимаются решения, предназначенные для автоматизации в первую очередь именно клинической деятельности, включая обязательное ведение электронной медицинской карты, автоматизацию труда врача и медицинской системы – с потенциалом на компл ексную автоматизацию ЛПУ в целом. Всего на начало 2012 г. количество реше ний, подпадающих под это определение, например, по Российской Федерации составляет примерно 60 [2]. Наиболее известные разработки в Украине не на считывают и 10. Причем, из них не все можно назвать продуктами, т.е. действи тельно тиражируемыми и так или иначе поддерживаемыми разработками.

Анализ предлагаемых украинскими разработчиками МИС показывает тенденцию на комплексное решение разносторонних задач лечебного учреж дения, но при более глубоком исследовании этого процесса возникают некото рые вопросы:

1. Несмотря на наличие достаточно серьезно проработанных програм мных решений, фактически отсутствует опыт полного перехода на электронный принцип хранения и обработки информации. Имеется ряд серьезных преград, через которые не могут перешагнуть даже современно оснащенные медицин ские учреждения в собственном стремлении отказаться от бумажных носителей информации и повысить эффективность в организации своей работы. И этому есть ряд причин.

Во-первых, существующая в Украине правовая база не обеспечивает до лжного уровня юридической защиты медицинских работников, применяющих информационные технологии в повседневной практике. Ряд медицинских до кументов должен быть обязательно на бумажных носителях. Так, уже упомянутый 12 Материалы научно-практической конференции с международным участием Приказ МЗ Украины №330 от 05.07.2005г. “Про запровадження ведення елек тронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально-профілактичних закладах”, разрешая вести электронные варианты учетных форм, которые ис пользуются в лечебно-профилактических заведениях при условии внедрения соответствующих прикладных программных продуктов типа “ПОЛИКЛИНИКА”, “СТАЦИОНАР”, исключает из разрешенных целый перечень. Один из последних приказов МЗ №666 “Про затвердження Порядку ведення електронного реєстру пацієнтів Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та м. Києва” от 30.08.2012г. определяет основной информационной единицей для Реестра форму первичной учетной документации № 025/о “Медицинская карта амбула торного больного”, утвержденная приказом Министерства здравоохранения Украины от 14 февраля 2012 года № 110. Обращаясь к последнему, читаем п. 25.:

“У разі ведення форми № 025/о в електронному форматі в неї має бути включена вся інформація, яка міститься на затвердженому паперовому носії. Дані щоден ника мають бути роздруковані та засвідчені підписом лікуючого лікаря”. Что из этого следует? Создается дополнительная нагрузка для медперсонала, по скольку приходится дублировать медицинскую документацию. Как бы не была хороша МИС, она при существующих условиях, не придаст энтузиазма персо налу, ее эксплуатирующего.

Во-вторых, финансовые ресурсы большинства учреждений здравоохра нения пока не позволяют приобрести достаточное количество компьютерной техники и дорогостоящего программного обеспечения для комплексной авто матизации. А, если и удается получить финансирование под целевой проект, в дальнейшем нет средств на поддержку и развитие внедренной МИС.

В третьих, в Украине фактически отсутствует школа, которая бы гото вила профессионалов высокого уровня в области разработки, внедрения и по ддержки МИС. Зачастую функции ИТ-специалиста в учреждении выполняют медработники-самоучки по этой специальности. Уровень зарплат в других от раслях существенно выше, поэтому квалифицированных ИТ-специалистов в ме дицине мало.

В четвертых, возрастающие требования к знаниям врача в области ме дицинских информационных технологий накладывают на него обязанности, не свойственные его основной деятельности. Наличие компьютера на рабочем месте не является залогом решения проблемы – у практикующего врача не так уж много свободного времени для освоения требуемой информации. Необхо димо решать вопросы обучения медицинских кадров, помощи в приобретении навыков для применения современных информационных технологий, создавать учебные материалы, пособия и т.д. Для примера можно привести изданное в текущем году учебно-справочное пособие “Информационные технологии в ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА практике врача” (Авторы: Панченко О.А., Банчук Н.В., Пономаренко А.Н., Толста нов А.К., Антонов В.Г.) [3].

2. Каждая из разрабатываемых в Украине МИС имеет свою специфику по структуре баз данных и технологии доступа к ним. Из-за отсутствия единых по дходов (стандартов/протоколов) все они, естественно, имеют различия: по глу бине решаемых задач, по составляющим МИС программным модулям, по преемственности, унифицированности и т.д. Единственное, что их объединяет – наличие в каждой, в том или ином виде, модуля “История болезни” и некото рых других. Сейчас, когда актуализировалась задача информатизации медицин ской отрасли (приказ № 471 от 02.07.2012 “Про створення Координаційної ради Міністерства охорони здоров’я України з питань інформатизації сфери охорони здоров’я) необходим переход к новому этапу унифицированной комплексной автоматизации медицинских учреждений, которая даст возможность на прак тике создать единое всеукраинское медицинское информационное простран ство. Для решения этой задачи разработчики МИС должны, в первую очередь, решить вопрос создания интерфейса локальных МИС к банку медицинских дан ных реализации передачи (выгрузки) данных для экспорта информации в Электронный реестр пациентов МЗ Украины, а именно сведения о:

– физическом лице согласно утвержденным МЗ Украины медицинских учетных формах;

– учреждении здравоохранения, в котором пациенту оказана медицин ская помощь;

– виде предоставленной пациенту медицинской помощи;

– лекарственных средствах и изделиях медицинского назначения, закуп ленных для лечения пациента за средства государственного и местных бюджетов;

– согласии пациента на обработку его персональных данных.

Также в дальнейшем должны соблюдаться установленные стандартные подходы к проектированию новых модулей МИС.

Что касается стимулов развития – нужна новая концепция информати зации сферы здравоохранения, в которую должны быть заложены базовые при нципы взаимодействия объектов и субъектов при обработке медицинской информации. Главными условиями “информационной реформы” в новой кон цепции должны быть:

– разработка соответствующей нормативно- правовой базы;

– должный уровень финансирования;

– подготовка высококвалифицированных ИТ-специалистов, новые подходы к повышению квалификации медицинских кадров;

– концентрация научно-технического потенциала для разработки и внед рения новаторских решений.

14 Материалы научно-практической конференции с международным участием Обеспечив эти условия, можно с уверенностью говорить о готовности к выполнению задач нового уровня информатизации здравоохранения в целом и отдельных медицинских учреждений в частности: создание современной ин формационно-телекоммуникационной сети здравоохранения;

внедрение элек тронного реестра пациентов, электронного документооборота и электронной цифровой подписи;

формирование многоуровневых информационно-анали тических систем;

создание современных цифровых аппаратно-программных комплексов;

создание системы медицинских ресурсов и обеспечение доступа к ним как медработников, так и обычных граждан;

реорганизация системы подго товки и переподготовки медицинских кадров на основе современных техноло гий обучения с применением Интернета и т.д.

Решение этих задач будет способствовать ликвидации отставания от пе редовых стран мира, ускорению вхождения в информационное пространство международной медицинской общественности, поднятию уровня управления здравоохранением, повышению качества и доступности медицинской помощи, развитию образования и науки.

Литература:

1. Гусев А. В. Медицинские информационные системы в России: текущее состояние, актуальные проблемы и тенденции развития / А. В. Гусев // Инфор мационные технологии в медицине. — М.: Радиотехника, 2012. – С. 39–40.

2. Информатизация реабилитационно-диагностического процесса в сов ременных медицинских учреждениях / О. А. Панченко, А. Н. Пономаренко, А. Е. Горбань [и др.] // Реабилитация и абилитация человека. Клиническая и ин формационная проблематика: материалы V научно-практической конференции.

Константиновка, 7 ноября 2011г. – К.: КВИЦ, 2012. — С. 175–189.

3. Информационные технологии в практике врача / О. А. Панченко, Н. В. Банчук, А. Н. Пономаренко, А. К. Толстанов, В. Г. Антонов. – К.: КВИЦ, 2012. – 354 с.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА УДК 614.2:61:681. Мінцер О.П., д.мед.н., проф., з.д.н.т. України, Бабінцева Л.Ю., к.фарм.н., доц.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна Медична галузь тісно пов’язана з накопиченням і обробленням значних обсягів інформації. Від якості методів роботи з інформацією залежить ефектив ність надання першої допомоги та в подальшому лікування пацієнта.

Проте пріоритетним завданням слід вважати збір, збереження, оброб лення й узагальнення інформації щодо здоров’я населення.

Найважливішими слід визначити забезпечення динамічної оцінки суспіль ного здоров’я й інформаційну підтримку ухвалення рішень, що направлені на його покращання, координацію організації та проведення науково-обґрунтованих захо дів із первинної та вторинної профілактики неінфекційних захворювань і зміц нення здоров’я населення на популяційному, груповому й індивідуальному рівнях;

організацію та проведення заходів в області гігієнічного навчання і виховання на селення;

проведення й аналіз моніторування неінфекційних захворювань і їх чин ників ризику;

інформаційне забезпечення закладів охорони здоров’я та пацієнтів з питань профілактики захворювань, збереження і зміцнення здоров’я населення.

На основі типових моделей пацієнтів, що враховують їх демографічні ха рактеристики, стан здоров’я, результати діагностичних досліджень, формуються програми ведення основних груп контингенту. Ці програми дозволяють задавати значення показників стану здоров’я, що повинні контролюватися або досягатися в рамках реалізації програм, створювати шаблони проведення необхідних для цього лікувально-діагностичних заходів і контролювати їх виконання.

Інформатизація профілактичної медицини має включати щонайменш чо тири сегменти інформаційних завдань: сегмент інформаційного відображення здоров’я населення;

сегмент відображення характеристик навколишнього сере довища;

сегмент генетичної паспортизації, як методу популяційного скринінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз;

сегмент управління ризиками захворювань. Крім того, він має кластер позитивних показників здо ров’я людини, в тому числі відзеркалюючих психічне здоров’я, біологічне (реп родуктивне) здоров’я, соціальне здоров’я тощо.

Мета роботи. Виявлення основних складових майбутньої єдиної інфор маційної системи охорони здоров’я.

16 Материалы научно-практической конференции с международным участием Результати та їх обговорення.

1. Інформаційне відображення здоров’я населення.

Існуючі на сьогодні дефініції здоров’я від “благополуччя” (Всесвітня ор ганізація охорони здоров’я ВООЗ) до “рівноваги з навколишнім середовищем” та “оптимального функціонування органів і систем” не дають достатньої інфор мації, придатної для формування управляючих впливів, про керований об’єкт.

Численні спроби охарактеризувати індивідуальне здоров’я прямими показ никами та побудувати шкалу «позитивного» здоров’я не дали результату з однієї простої причини – до сьогоднішнього дня не розроблена теорія індивідуального здоров’я, а всі його дефініції ґрунтуються на формулюваннях, що не є технологіч ними (в сучасній літературі інколи використовується термін «операціональність»).

Тобто використовуються визначення, в яких відсутні елементи операціональності.

Наприклад, в ухваленому Законі України «Про внесення змін до Основ законодав ства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допо моги» (від 07.07.2011р. № 3611-VI) знову використовується формулювання ВООЗ:

«Здоров’я – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Термін «благополуччя» не містить кількісні характеристики, тому здоров’я ніяк не може бути однозначно ідентифіковано.

Для зазначеного Закону професорами О.П. Мінцером і Г.Л. Апанасенком (2011р.) запропоновано таку дефініцію здоров’я: „Здоров’я – стан, що забезпечує виконання людиною своїх біологічних (виживання та репродукція) і соціальних функцій”. Поняття «виживаність (життєздатність)» і «репродукція» можуть бути іден тифіковані та кількісно охарактеризовані. Це дає можливість «управляти» здоров’ям.

Поява простої методики «вимірювання» здоров’я дозволяє проводити до слідження популяцій, виходячи зі змісту таких концептів:

– чим нижчий рівень здоров’я, тим більша ймовірність розвитку ендоген них факторів ризику розвитку хронічних соматичних захворювань (ХСЗ) і їх маніфестації;

– існує «безпечний» рівень здоров’я (БРЗ), вище за який не реєструються ні ендогенні фактори ризику, ні маніфестаційні форми захворювання;

йому на дана кількісна характеристика. Саме БРЗ є основою первинної профілактики ХСЗ;

він же – реальний інструмент попередження смерті;

– при виході індивіда з «безпечної зони» здоров’я проявляється феномен «саморозвитку» патологічного процесу без змінення сили фактору, що діє;

– повернення практично здорового індивіда до «безпечної зони» здоров’я кваліфікується як «превентивна реабілітація».

Оскільки методика оцінювання здоров’я має кількісні характеристики стає реальним завдання моніторингу рівня здоров’я та визначення ефективності профілактичних і лікувальних дій.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА 2. Відображення характеристик навколишнього середовища.

Головною метою реєстрації показників багатокомпонентної сукупності природних явищ, що постійно зазнає різноманітних динамічних змін є оціню вання його впливу на людину та популяцію в цілому. Всебічне спостереження за станом цієї сукупності явищ є досить складним питанням, вирішити яке можна лише шляхом виділення з усього моніторингу окремих блоків.

Подібна фіксація показників навколишнього середовища надає можли вості створення біомедичного моніторингу та як наслідок, визначення стану біо тичної складової біосфери та її реакції на антропогенний вплив. Зрозуміло, що особливе місце належить генетичному моніторингу спостереження за можли вими спадковими змінами.

Для спостереження за станом здоров’я населення повинна використову ватися система показників, що відбивають основні типи екологічних реакцій лю дини на навколишнє середовище: інфекційних, алергенних, мутагенних, психогенних тощо.

Найбільш відпрацьованими для використання в цій системі є нормативи гранично допустимої концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфер ному повітрі, водному середовищі, ґрунтах і живих організмах.

3. Можливості генетичної паспортизації як методу популяційного скри нінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз.

Серед важливих розділів інформації особливе місце посідають генетичні відомості або так званий генетичний паспорт.

Сьогодні, завдяки можливості спрямованого впливу на біохімічні процеси в генах, у лікарів з’явився ефективний інструмент для лікування пацієнтів, про довження життя та підвищення його якості.

Знання генетичних основ патологічного процесу забезпечує можливість визначення генетичної особливості захворювання окремого пацієнта (геноді агностика), завдяки чому можна скласти рекомендації для проведення повно цінного комплексу профілактичних заходів. Впровадження в медицину такого підходу надасть можливість розширити арсенал методів терапії, а можливо і ге мотерапії.

Використання діагностичних методів, заснованих на аналізі генетичних маркерів, дозволяє здійснювати ранню діагностику захворювання у пацієнтів без виражених клінічних проявів патології та своєчасно призначати адекватну те рапію. Остання залежить від індивідуальних генетичних особливостей пацієнта.

Завдяки генодіагностиці у декілька разів скорочується час добору лікарських за собів (ЛЗ) і визначення їх дозування, з’являється можливість призначити більш ефективні схеми лікування, а також знизити кількість ускладнень, пов’язаних із несприятливими реакціями на ЛЗ.

18 Материалы научно-практической конференции с международным участием 4. Управління ризиками захворювань.

Управління ризиками має включати в себе оцінку ступеня ризику та його побічних ефектів, опрацювання механізму реагування на можливі негативні на слідки, розроблення заходів для їх нейтралізації або компенсації, що забезпечує якісний і кількісний аналізи можливих ризиків.

Говорячи про інформаційну складову системи охорони здоров’я, виді лимо такі основні операції:

– оцінювання ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно впли нути на кінцевий результат;

– опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

– розроблення заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї діяльності.

Загальний підхід до оцінювання ризиків також базується на низці скла дових, а саме: виявленні й аналізі внутрішніх і зовнішніх факторів, що збільшують або зменшують вплив конкретного виду ризику;

оцінці конкретного виду ризику з погляду економічної доцільності інвестування;

встановленні допустимого рівня ризику, здійсненні певних заходів для зменшення ризику. Аналіз ризику полягає в одержанні необхідних даних для прийняття управлінських рішень про доціль ність участі в певному проекті та розробленні засобів для захисту від можливих фінансових втрат.

У процесі врахування ризику варто зважати на всіх учасників заходів: за мовників, інвесторів, безпосередніх виконавців, лікарів, пацієнтів, страхові ком панії тощо. Всі учасники повинні бути зацікавлені в тому, щоб запобігти загрозі провалу, врахувати можливі наслідки, а також зміну зовнішньої ситуації. Вияв лення ризику може здійснюватись різними способами: від складного аналізу в моделях дослідження операцій до суто інтуїтивних здогадок і аналізу отриманого досвіду.

Обов’язковим є кількісний або принаймні якісний аналіз ризику. Ці два види аналізу доповнюють один одного. Кількісний аналіз надає можливість ви значення основних факторів ризику. Він є найскладнішим, але тільки він дає змогу конкретно визначити ступінь ймовірності окремих ризиків, а відтак і здійс ненність в цілому певного виду підприємницької діяльності.

Висновки.

1. Інформатизація профілактичної медицини є однією з важливих скла дових майбутньої єдиної інформаційної системи охорони здоров’я.

2. Інформатизація профілактичної медицини має включати щонайменш чотири сегменти інформаційних завдань: сегмент інформаційного відобра ження здоров’я населення;

сегмент відображення характеристик навколишнього ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА середовища;

сегмент генетичної паспортизації, як методу популяційного скри нінгу для профілактики захворювань і фармакогеномний аналіз;

сегмент управ ління ризиками захворювань.

3. Загальний ефект від інформатизації профілактичної медицини повинен відобразитися на зниженні: смертності, інвалідності й ускладнень, пов’язаних із медичними помилками;

додаткових витрат на лікування несвоєчасно діагносто ваних захворювань;

витрат часу на пошук і доступ до необхідної інформації про пацієнта, підготовку звітів тощо;

витрат на забезпечення ЛЗ за рахунок плану вання їх потреб, а також підвищенні якості медичної допомоги та трудового по тенціалу нації.

Література:

1. Апанасенко Г. Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России / Г. Л. Апанасенко // Український медичний часопис. – 2009. – № 4. – С. 122–124.

2. Бабінцева Л. Ю. Концепція інформатизації ринку лікарських засобів та фармацевтичних послуг / Л. Ю. Бабінцева // Медична інформатика та інженерія. – 2010. – № 2. – С. 44–48.

3. Закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992.

4. Мінцер О. П. Інформатика та охорона здоров’я / О. П. Мінцер // Медична інформатика та інженерія. – 2010. – № 2. – С. 8–21.

5. Мінцер О. П. Інформаційні технології в оцінці якості надання медичної допомоги населенню (постановка проблеми) / О. П. Мінцер // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. статей. – Запоріжжя:

ЗДМУ, 2006. – Вип. XVI. – С. 118–123.

6. Постанова КМУ від 28.10.2004 №1454 «Порядок обов’язкової передачі документованої інформації».

7. Медицинские информационные технологи: Каталог / [сост. Эльянов М. М.] М.: ТДДС–Столица. – 2010. – № 8. – 300 с.

20 Материалы научно-практической конференции с международным участием УДК 615.8:004. Козявкін В.І., д.мед.н., проф., з.д.н.т. України, Качмар О.О., к.мед.н., Аблікова І.В., Маркелов В.Е, Качмар Б.О.

ІНТЕРНЕТ-СИСТЕМА ДОМАШНЬОГО ІГРОВОГО ТРЕНУВАННЯ РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Україна Дослідження останніх років вказують на високий потенціал застосування технологій віртуальної реальності у реабілітації пацієнтів з неврологічною па тологією, у тому числі, і з порушеннями рухів та рівноваги [1]. Відновлення ру хових функцій залежить від пластичності нервової системи, яку стимулює багаторазове повторення необхідних рухів, інтенсивність тренувань та пози тивна мотивація до таких занять.

Більшість систем для віртуальної реабілітації та тренування рухів є доволі складними, дорогими і можуть застосовуватися лише в умовах клініки.

З іншого боку, існує ряд недорогих, комерційно доступних ігрових сис тем, таких як Nintendo Wii і Xbox Kinect, які широко використовуються в домаш ніх умовах і мають високий потенціал для тренування рухів [2]. Але ці ігри розраховані на здорових дітей, і є занадто складними для неврологічних хворих.

Крім того, вони не дають можливості інструктору, який займається з дитиною, дистанційно контролювати домашні тренування.

У Міжнародній клініці відновного лікування вже давно застосовуються різні ігрові реабілітаційні пристрої кистьовий маніпулятор, універсальний іг ровий маніпулятор для тренування рухових функцій та ін. [3]. Виконуючи ту чи іншу вправу, пацієнт одночасно грає у комп'ютерну гру, яка мотивує його до тре нування рухів, сприяє розвитку швидкості реакції, координації і рівноваги.

Мета. Завданням було розробити доступну систему реабілітації рухових по рушень, розраховану на домашнє використання, яка базувалася б на ігрових тех нологіях та давала можливість дистанційного контролю за процесом тренування.

Опис системи. Для вирішення цього завдання була створена Інтернет система домашнього ігрового тренування рухів. Вона складається з сервера під тримки віртуальної реабілітації у мережі Інтернет та клієнтської частини, яка встановлюється на домашньому комп'ютері.

Основними особливостями системи є:

а) можливість використовувати різні ігрові контролери: ігровий пульт Nin tendoWii, балансувальну дошку NintendoWiiFit, сенсор руху Kinect, спеціалізовані ігрові пристрої;

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА б) розроблені реабілітаційні ігри з декількома рівнями складності можуть використовуватися при тренуванні з різними ігровими контролерами;

в) можливість дистанційного контролю інструктором за перебігом до машніх тренувань.

Для домашнього тренування необхідно мати персональний комп’ютер, під’єднаний до мережі Інтернет та балансувальну дошку NintendoWiiFit. Ця дошка є стандартним ігровим контролером, її можна придбати в магазинах комп’ютер ної техніки або взяти на прокат. Дошка має чотири сенсори тиску, розташовані в опорах, які визначають переміщення центру маси тіла пацієнта, що стоїть або сидить на дошці. Інформація з дошки передається на комп’ютер за Блютуз тех нологією.

Реабілітаційні ігри та ігрові положення. Система може використо вуватися при різних рухових порушеннях. Тут ми опишемо її використання для пацієнтів з порушеннями рівноваги.

Пацієнт, стоячи чи сидячи на дошці, виконує вправи для розвитку рівно ваги та одночасно, нахиляючись вперед – назад чи в сторони, керує діями пер сонажу спеціалізованої комп’ютерної гри.

Для тренування рівно ваги розроблено шість спе ціалізованих ігор, які мають 4–5 рівнів складності. Перші рівні гри доволі прості, їх мо жуть виконати навіть пацієн ти зі значними порушенням рівноваги. Кожен наступний рівень вимагає точнішої та швидшої реакції і більш ско ординованого переміщення центру маси тіла. Складність останнього рівня підібрана Рис. 1. Проведення ігрового тренування пере таким чином, щоб його могла носу ваги тіла вперед-назад.

пройти здорова дитина віком 7–8 років.

Перед початком ігрової сесії проводиться калібрування гри – визнача ється діапазон можливих рухів пацієнта. У подальшому, під час гри, необхідно буде здійснювати рухи власне у цьому діапазоні.

Ігрові тренування рівноваги спрямовані на розвиток навику перенесення ваги тіла вліво-вправо, вперед-назад та утримання положення. Відповідно, тре нування проводяться у різних вихідних положеннях: а) стоячи на дошці з пере 22 Материалы научно-практической конференции с международным участием Рис. 2. Ігрові екрани реабілітаційних ігор, розроблених у Міжнародній клініці відновного лікування.

носом ваги тіла вліво-вправо, б) стоячи з переносом ваги вперед-назад, в) стоячи з підтримкою, г) сидячи на дошці, д) стоячи, одна нога перед іншою, е) на колінах.

Перед початком тренувань інструктор оцінює рухові можливості паці єнта, реєструє його в системі та проводить з ним одне або два навчальні заняття.

Потім готує для пацієнта домашню тренувальну програму, у якій вказує рекомен довані ігри, тренувальні положення, частоту і тривалість занять. Оптимальна тривалість заняття 30 хвилин щодня.

Рис. 3. Ігрові положення для тренування рівноваги.

Вдома пацієнт сам або з допомогою батьків налаштує комп’ютер для до машніх тренувань згідно детальних інструкцій, наведених на веб-сторінці. Па ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА цієнт входить під своїм паролем до системи тренувань (http://game.reha.lviv.ua), обирає рекомендовані ігри і починає заняття.

Інформація про перебіг ігрових сесій, їх тривалість та результати збері гаються у системі і відображаються на веб-сторінці у вигляді графіків. Інструктор здійснює дистанційний контроль за процесом тренування, коригує домашню програму та дає рекомендації пацієнту.

Рис. 4. Результати та тривалість ігрових сесій пацієнта відображаються на веб сторінці у вигляді графіків.

Матеріали та методи дослідження. Оцінка результатів застосування реабілітаційних ігор проводилася на основі аналізу даних стабілометрії пацієнта та дитячої шкали рівноваги (ДШР).

Для можливості контролю за функцією рівноваги пацієнта в Інтернет Сис темі домашнього тренування розроблено діагностичний інструмент – гру «Стабі лометрія». Пацієнт повинен стати на балансувальну дошку і нерухомо стояти протягом 15 сек. За цей час вираховується два показники стабілометрії: середня швидкість переміщення центру мас тіла та площа стабілограми. Чим вища швидкість переміщення центру мас тіл та більша площа стабілограми, тим гірша функція рів новаги та слабші можливості дитини утримувати положення. Дані стабілометрії збе рігаються в системі і виводяться у вигляді графіку, який зручно аналізувати.

Дитяча шкала рівноваги ДШР (Pediatric Balance Scale PBS) є інструментом з доведеною надійністю та валідністю, призначеним для оцінки функції рівно 24 Материалы научно-практической конференции с международным участием ваги дитини, включаючи здатність пересуватися в оточуючому середовищі [4].

Шкала дитячої рівноваги є модифікацією Шкали рівноваги Берга (Berg Balance Scale) і розрахована на дітей віком від 5 до 15 років з незначними або середнього рівня порушеннями рівноваги. Шкала складається з 14 завдань, кожне з яких оці нюється від 0 до 4 балів. Максимальний бал – 56.

Усім пацієнтам визначався рівень моторного розвитку згідно Системи класифікації великих моторних функцій (GMFCS GrossMotorFunctionClassifi cationSystem). Відповідно до цієї системи усі пацієнти з церебральними пара лічами розділяються за своїми руховими можливостями на п'ять рівнів. Поділ на рівні ґрунтується на функціональних можливостях дитини, потребі у допо міжному обладнанні, включаючи устаткування для пересування (ходунки, ми лиці, палички, коляски) і меншою мірою на якості рухів дитини. За класифікацією GMFCS «Рівню І» відповідають діти, які можуть ходити без об межень, але не справляються з більш складними моторними завданнями.

«Рівню V» відповідають діти з дуже обмеженими можливостями самостійного пересування навіть з допоміжним обладнанням і слабким контролем поло ження тулуба і голови [5].

Пацієнти. Для попередньої оцінки ефективності домашнього ігрового тренування рівноваги був проведений аналіз даних 6 пацієнтів з дитячим цереб ральним паралічем, віком від 5 до 11 років. Ці діти протягом двох тижнів (12 ігрових сесій) щоденно проводили ігрові тренування тривалістю 30 хв.

Для участі у дослідженні відбиралися пацієнти, які проходили курс від новного лікування у Реабілітаційному центрі «Еліта».Фахівець з фізичної реабі літації проводив огляд пацієнтів, класифікував їх моторний розвиток за GMFCS, обстежував за дитячою шкалою рівноваги та проводив «Стабілометрію». Для кож ного пацієнта він розробляв тренувальну програму на два тижні зі щоденною тривалістю занять 30 хв, у якій вказувалися рекомендовані ігри та тренувальні положення.

Перші два заняття проходили у реабілітаційному центрі під наглядом інструктора, який навчав пацієнтів та їх батьків проводити тренування вдома.

Два тижні пацієнти щоденно займалися в домашніх умовах, при потребі кон сультувалися з інструктором по телефону та через повідомлення Інтернет системи. Через два тижні пацієнти приходили на повторне обстеження.

ІТ-фахівці реабілітаційного центру допомагали батькам встановитинеоб хідне програмне забезпечення на домашньому комп’ютері, приєднати балансу вальну дошку та пульт Nintendo, які можна було взяти на прокат. Всі пацієнти та їх батьки попередньо дали згоду на участь у дослідженні.

Діагноз, рівень моторного розвитку за GMFCS та вік пацієнтів представ лено в таблиці 1.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА Таблиця 1.

Розподіл пацієнтів за віком, діагнозом та рівнем моторного розвитку Вік Стать Рівень за Пацієнт Діагноз (років) (ч/ж) GMFCS A 5 Ч ДЦП, спастичний правобічний геміпарез І B 5 Ж ДЦП, спастичний правобічний геміпарез ІІ C 7 Ж ДЦП, спастичний дипарез І D 7 Ч ДЦП, спастичний правобічний геміпарез І E 11 Ч ДЦП, спастичний лівобічний геміпарез І F 8 Ж ДЦП, спастичний тетрапарез ІІІ Більшість пацієнтів були віком від 5 до 8 років, переважно з геміпаретич ною формою церебрального паралічу. Четверо з них мали 1 рівень моторного розвитку за GMFCS, один пацієнт ходив невпевнено і мав другий рівень. Одна дівчинка зі спастичним тетрапарезом віком 8 років ходила лише з допоміжними засобами – ІІІ рівень моторного розвитку.


Результати дослідження та їх обговорення. Дані обстеження пацієн тів до та після двотижневого курсу домашніх тренувань подані в таблиці 2 та в графічній формі на рисунку 5.

Таблиця 2.

Результати оцінки функції рівноваги у пацієнтів до та після курсу тренувань До тренування Після тренування Рівень Швидк. Швидк.

Пацієнт Площа Площа за GMFCS Шкала руху Шкала руху вік стабіло- стабіло діагноз рівноваги центру рівноваги центру грами грами вагис вагис І рівень, A, 5 р. 52 25 8 53 23 геміпарез ІІ рівень, B, 5 р. 45 50 8 46 46 геміпарез І рівень, C, 7 р. 47 29 14 48 25 дипарез І рівень, D, 7 р. 48 22 3 50 26 геміпарез І рівень, E, 11 р. 49 31 8 51 24 геміпарез ІІІ рівень, 48 7 44 F, 8 р. тетрапа- 7 з опорою з опорою з опорою з опорою рез 26 Материалы научно-практической конференции с международным участием Рис. 5. Графічне подання даних шкали рівноваги, швидкості переміщення центру ваги та площі стабілограми.

У таблиці та на графіках представлені дані дитячої шкали рівноваги, середньої швидкості переміщення центру ваги тіла при нерухомому стоянні протягом 15 сек.

та площі стабілограми – фігури, яку описує траєкторія переміщення центру ваги тіла.

При порівнянні результатів оцінки функції рівноваги за шкалою майже у всіх дітей відмічалося покращення показника на один або два бали. Лише у восьмирічної дівчинки F, з низьким рівнем моторного розвитку (ІІІ рівень за GMFCS), показники шкали не змінилися.

При аналізі даних стабілометрії спостерігалося зниження обох показників:

середньої швидкості переміщення центру ваги тіла та зменшення площі стабілог рами. Це вважається позитивним результатом і вказує на те, що діти, при спробі стояти нерухомо, менше і плавніше похитуються. Треба зауважити, що пацієнтка F при проведенні стабілометрії трималася за опору, але і у неї спостерігається покра щення обох показників. Лише у одного семирічного хлопчика D зі спастичним пра вобічним геміпарезом відмічається незначне погіршення показників стабілометрії, але при цьому показники шкали рівноваги покращилися з 48 до 50 балів.

Після закінчення курсу домашнього тренування з пацієнтами та батьками обговорювалися позитивні та негативні сторони застосування Інтернет-системи.

Усі батьки та діти були задоволені і зацікавлені у продовженні домашніх трену вань. Деякі пацієнти з незначними порушеннями рівноваги скаржилися на те, що в кінці двотижневого курсу лікування їм вже було нудно займатися, оскільки вони вже пройшли усі рівні призначених реабілітаційних ігор.

Загалом дані вказують на позитивний вплив домашніх тренувань на роз виток рухових функцій пацієнтів з церебральними паралічами. Щоденні до ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА машні ігрові тренування протягом двох тижнів сприяють удосконаленню фун кції рівноваги.

Інтернет-система забезпечує можливість дистанційного контролю за про веденням занять та моніторингу стану пацієнта і дозволяє перенести довготри валий процес реабілітації з клініки в домашні умови.

Необхідно вказати, що дане дослідження є пілотним, має певні слабкі сто рони і його результати можуть трактуватися лише як попередні. Дослідження про ведено на невеликій кількості пацієнтів без контрольної групи та необхідного статистичного аналізу. Оцінку функції рівноваги пацієнтам проводив інструктор, який займався з ними, тому його оцінки можуть бути тенденційними. У подальших дослідженнях важливо визначити наскільки навики рівноваги, отримані під час іг рових тренувань, можуть переноситися і застосовуватися у повсякденному житті.

Інтернет-система домашнього ігрового тренування рухів відкрита для без коштовного використання пацієнтами з руховими порушеннями за адресою:

http://game.reha.lviv.ua/ Висновки. Розроблена система домашньої ігрової реабілітації рухових по рушень є новим інструментом проведення відновного лікування в домашніх умо вах. Попередні дані вказують на покращення функції рівноваги у пацієнтів зі спастичними формами церебрального паралічу після курсу домашніх ігрових тренувань. Необхідні подальші дослідження ефективності цього реабілітаційного підходу відповідно до вимог доказової медицини.

Література:

1. Качмар О. О. Система класифікації великих моторних функцій у дітей з церебральними паралічами / О. О. Качмар // Міжнародний неврологічний жур нал. – 2008. – № 1 (17). – С. 90–93.

2. Реабілітація з легкістю гри / В. І. Козявкін, О. О. Качмар, І. П. Маргосюк, Г. П. Лунь // Соціальна педіатрія: зб. наук. праць. – К.: Інтермед, 2005. – Вип. ІІІ. – С. 188–192.

3. Adamovic S.V. Sensorimotor training in virtual reality: а review / S.V.

Adamovic, G. Fluet, E. Tunik, A.S. Merians // Journal Neuro Rehabilitation. – 2009. – Vol. 25. – № 1. – P. 29–44.

4. Use of a Low-Cost, Commercially Available Gaming Console (Wii) for Reha bilitation of an Adolescent with Cerebral Palsy / J.E. Deutsch, M. Borbely, J. Filler [et al.] // Physical Therapy. – 2008. – № 88. – P. 1196–1207.

5. Franjoine M. R. Pediatricbalancescale: a modified version of the Berg Balance Scale for the school-aged child with mildtomoderate motor impairment / M. R. Fran joine, J.S. Gunther, M.J. Taylor // Physical Therapy. – 2003. – № 15. – P. 114–128.

28 Материалы научно-практической конференции с международным участием УДК 616+004.9:614.2(477.62) Зайцев О.М., к.мед.н., доц.

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕ ЛЕННЯ НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна 1. Головним сучасним напрямком реформування галузі охорони здоров’я регіону з метою покращення якості та ефективності медичної допомоги, збере ження та зміцнення здоров’я людини є актуальність розвитку в Україні первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її модернізація.

Метою та змістом цього напрямку є здійснення системи заходів, спрямованих на попередження захворювань та продовження життя жителів області шляхом керованості, координованості та цілісності у наданні медичної допомоги, зосе редження на інтересах пацієнта та профілактичної спрямованості роботи медичного персоналу [1, 2, 3].

Набутий зарубіжний та вітчизняний досвід, зокрема у Харківському ре гіоні, без сумніву, стверджує неможливість проведення дієвих реформ у галузі охорони здоров’я без кваліфікованих дій органів влади на ефективність управ ління галуззю та практичної підтримки пріоритетних питань, насамперед, із за безпечення сучасними інформаційними технологіями [4, 8, 9, 11, 12, 17, 18].

2. За результатами соціологічних досліджень [14, 15], проведених авто рами Харківської медичної академії післядипломної освіти серед керівників і пра цівників органів місцевого самоврядування, керівників охорони здоров’я (196 респондентів), за останні 5 років функціонування галузі охорони здоров’я в умовах її реформування, насамперед, на засадах сімейної медицини, більша частина респондентів (56,2 %), особливо в сільських районах (68,4 %), вважає необхідним підвищити увагу та відповідальність органів влади за проведення ре форм в охороні здоров’я, за більш цілеспрямоване спрямування коштів на на дання медичної допомоги населенню (78,2 %), особливо на первинному рівні, за зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я (69,8 %), вирішення соціальних проблем медичних працівників (59,7 %).

3. Вище викладені результати полягли в основу мети висвітлення ролі ре гіональних органів влади у сприянні та підтримці перетворень в охороні здо ров’я, що набувають збільшення обертів та об’ємів стосовно усіх рівнів надання медичної допомоги у світлі виконання реформ центральної політики [5, 6, 7].

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА 4. На теперішній час діяльність галузі охорони здоров’я Харківської об ласті спрямована, насамперед, на виконання Указу Президента України від 12 бе резня 2012 року № 187 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне сус пільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», інших актів та доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, розпоряджень та доручень обласної державної адміністрації, рішень сесій обласної ради [1, 2, 3].

Питання розбудови медичної галузі регіону продовжують перебувати на постійному контролі робочої групи «Реформа соціальної сфери» за напрямком «Реформа медичного обслуговування» Харківського регіонального комітету з економічних реформ під головуванням профільного заступника голови обласної державної адміністрації Шурми І.М. Зазначена група є основним координатором реформ в охороні здоров’я, які на сьогоднішній день проводяться в регіоні шля хом оптимізації закладів первинної ланки та завершення першого етапу ство рення єдиного медичного простору шляхом передачі закладів (підрозділів) первинної ланки на районний рівень управління та фінансування. Паралельно з цим на базі дільничних та міських лікарень селищ міського типу, які у більшості своїй виконують соціальну, а не лікувальну функцію, створюються амбулаторії (відділення) загальної практики-сімейної медицини з ліжками денного стаціо нару. Станом на сьогодні в області функціонують 229 лікарських амбулаторій, у т.ч. 221 загальної практики – сімейної медицини, 51 сільське відділення загаль ної практики сімейної медицини (колишні амбулаторії та дільничні лікарні) та 510 ФАПів. Наступним кроком модернізації первинної ланки, за результатами досвіду пілотних регіонів України та удосконалення нормативної бази, буде ство рення центрів первинної медичко-санітарної допомоги у статусі самостійних юридичних суб’єктів, які на сьогодні є структурними підрозділами закладів вто ринного рівня надання медичної допомоги [16].


Такі поступові кроки з модернізації та перетворення медичної галузі спри яють раціональному функціонуванню та укріпленню комунальних закладів охо рони здоров’я, яких на цей час залишилось 195 проти 969 на початок 2011 року.

Це, зокрема, у подальшому стане підґрунтям для реалізації державної політики стосовно чіткого та цільового розмежування фінансових потоків відповідно до рівнів надання медичної допомоги та ефективного використання бюджетних коштів.

Пріоритети діяльності обласної державної адміністрації, обласної ради та місцевих органів влади спрямовані на подальше формування оптимальної моделі організації та надання медичної допомоги відповідно до завдань вище зазначе них нормативних актів центрального рівня. На теперішній час базовими доку ментами для регіону з визначенням основних заходів запропонованих 30 Материалы научно-практической конференции с международным участием державою, насамперед щодо реформування первинної ланки медичної системи, є план графік реформування галузі охорони здоров’я Харківської області на 2010-2014 роки та Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року, що затверджено рішенням обласної ради [9, 15].

Проблемним питанням у регіоні залишається кадрова проблема у меди цині (понад 2,0 тис. осіб, у т.ч. 270 – загальної практики – сімейної медицини.

Останні роки показник загальної укомплектованості лікарськими кадрами по області складає в середньому 82,0 %, а лікарів загальної практики-сімейної ме дицини – 71,9 %.

На місцевому рівні рішенням сесії обласної ради від 26 квітня 2012 року затверджено комплексну обласну програму «Здоров’я Слобожанщини» на 2012– 2014 роки із загальним обсягом фінансування у 2012 році понад 118,0 млн. грн., що майже у 2,5 рази більше у порівнянні з попереднім роком. Дана програма пе редбачає фінансово-економічний супровід удосконалення та розвитку всіх рівнів та видів медичної допомоги у регіоні у форматі єдиного медичного простору.

Для вирішення кадрового питання, полегшення та покращення роботи медичного персоналу первинної ланки, насамперед, у сільській місцевості регіону, за останні роки завдяки пріоритетній увазі обласної державної адмініс трації, ухвалювались заходи щодо укріплення матеріально-технічної бази закла дів первинної ланки шляхом проведення капітальних ремонтів амбулаторій та ФАПів. Поряд з тим усі ФАПи (ФП) укомплектовані фельдшерськими сумками укладками на суму 558 тис. грн. Продовжується покращення матеріально – тех нічного стану закладів охорони здоров’я, на що за звітний період за рахунок коштів державного бюджету місцевим бюджетам виділено майже 13,0 млн. грн.

Для первинного рівня надання медичної допомоги, за ініціативи Харківської об ласної державної адміністрації, розпочато побудову нових амбулаторій за інди ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА відуальним проектом із вбудованим житлом для лікаря, реконструкцію наявних приміщень під службові квартири для лікарів та готельні номери для фахівців консультантів із закладів вищого рівня акредитації.

За сприяння обласної державної адміністрації з державного бюджету об ласть отримала централізовану поставку медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення на суму майже 37,0 млн. грн. проти 18,8 млн. грн. у 2011 році.

Для наближення доступності вторинної та третинної кардіологічної допомоги до жителів віддалених населених пунктів сільської місцевості на базі периферійних підрозділів первинної ланки в області набуває і розвиток теле медицини, а саме: впроваджується система дистанційної передачі електрокар діограми «Телекард», для цього з обласного бюджету направлено майже 3,0 млн. грн. Це дозволяє медичним працівникам та мешканцям цілодобово от римувати кваліфіковану консультативну допомогу лікарів вищого рівня.

Водночас з метою створення в області системи навігаційного моніто рингу, контролю та зв’язку для всієї служби швидкої медичної допомоги області та служби медицини катастроф розроблена та впроваджена «Дистанційна сис тема автоматизованого обслуговування викликів служби швидкої та невідкладної допомоги Харківської області». Система забезпечує безперервне позиціонування виїзних бригад служби ШМД на основі супутникової навігації з відновленням даних щомиті, що дозволило в 2–2,5 рази скоротити час на обробку дзвінка у центральній диспетчерській та передачу виклику бригаді [13, 18].

Завдяки дії галузевих програм придбано 1585 слухових апаратів, у тому числі 241 апарат для дітей, на загальну суму 2864,7 тис. грн. (2011 р. – 699,0 тис. грн.).

Придбано 427 комплектів для лікування катаракти у жителів районів області шляхом оперативних втручань на суму 1298,8 тис. грн. (600,0 тис. грн – 2011р.).

За 6 місяців 2012 року профінансовано майже 11,0 млн. грн. для забезпе чення інсулінами хворих на інсулінозалежний тип цукрового діабету, за попе редні 2 роки 27,8 тис. грн. (12,6 млн. грн. у 2010р., 15,2 млн. грн.. у 2011р.) Третій рік поспіль в області функціонує достовірна інформаційна база ре єстрів хворих пільгових категорій, що дозволяє у рамках галузевої програми впроваджувати низку цільових медико-соціальних проектів на користь жителів районів щодо пільгового безоплатного зубопротезування, оперативного ліку вання катаракти та гіперплазії передміхурової залози, забезпечення слуховими апаратами та інших заходів. Разом з тим розпочато реалізацію пілотного проекту щодо впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для ліку вання осіб з гіпертонічною хворобою. Наказом Головного управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 23.05.2012 № 331 ство рено та затверджено штаб для відпрацювання відповідних питань та заходів.

32 Материалы научно-практической конференции с международным участием Також організовано подібні штаби при кожному закладі охорони здоров`я. Ство рено та оновлюється реєстр хворих на гіпертонічну хворобу [16].

Проведено роз`яснювальну роботу з медичними та фармацевтичними пра цівниками з конкретних питань щодо порядку та механізму реалізації даного про екту. Надані пропозиції до Міністерства охорони здоров`я України з метою попередження ризиків, що можуть виникнути на регіональному рівні у ході впро вадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гі пертонічною хворобою. Постійно оновлюється реєстр хворих на цукровий діабет відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.05. № 365 «Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет».

5. За результатами проведеного порівняльного статистичного аналізу якісних показників діяльності закладів (підрозділів) первинної ланки на засадах загальної практики-сімейної медицини: доступність амбулаторно-поліклінічної допомоги у цілому в регіоні складає 9,9 відвідувань на 1 мешканця [19]. Функція лікарської посади виконується на 100 %.

Для покращення якості стаціонарної медичної допомоги в умовах рефор мування галузі охорони здоров’я у закладах (підрозділах) загальної практики сімейної медицини розгорнуто 3863 ліжка денного перебування, або 20,4 на 10 тис. населення, на яких проліковано понад 120,0 тис. хворих, або 859,4 на 10 тис. населення.

При цьому майже 116,0 тис. хворих проліковано шляхом організації ста ціонарів вдома, або 823,5 на 10 тис. населення.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА Питома вага щорічних профілактичних оглядів у загальному числі відві дувань на рівні 34-36 %.

Значно зросла питома вага звернень громадян до сімейних лікарів і за ре зультатами 2011року склала 93,9 % (936425 осіб), у районах області вона дещо вище – 94,6 %.

За структурою звернень: терапевтичного профілю – 66,5 %, у т.ч. 18,5 % дитячого, 14,8 % отоларингологічного, 10,4 % офтальмологічного, 4,7 % хірур гічного, 3,6 % акушерсько-гінекологічного.

Рівень диспансеризації зріс за останні роки до 709,9 на 1 тис.населення.

Питома вага задавнених випадків захворюваності на туберкульоз за ос танні роки коливається у межах 11,5 % – 9,3 %.

34 Материалы научно-практической конференции с международным участием Показник задавнених випадків онкологічних захворювань знаходиться у межах 14,8 % – 12,4 %.

Питома вага викликів швидкої медичної допомоги до хронічно хворих знаходиться у межах 1,6 % – 1,4 %.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА На підставі усього вище викладеного можна зробити висновки, що ви рішення зазначених проблем та поставлених завдань неможливе без впровад ження у систему охорони здоров’я сучасних інформаційних технологій та організації єдиного інформаційного простору, що забезпечить: розробку та впровадження єдиних схем обстеження та єдиної документації, впровадження стандартів обстеження та лікування, розробку та впровадження індивідуальних форм реєстрації даних про стан здоров’я громадян, тобто медичний електрон ний паспорт громадянина та інше.

Ключовою умовою успішного реформування галузі охорони здоров’я є інтеграція зусиль держави, органів влади всіх рівнів, наукових і практичних за кладів охорони здоров’я різного профілю, громадських організацій та безпосе редньо самого населення.

Впровадження у життя вище зазначених заходів вирішить основну задачу галузі охорони здоров’я, а саме: підвищення якості надання медичної допомоги на основі підвищення рівня інформаційної підтримки медичних фахівців за до помогою інформаційних систем, включаючи дистанційні консультативні сис теми, клінічні рекомендації, електронні історії хвороби, програмно-апаратні діагностичні комплекси, системи контролю якості.

Вивільнення лікаря від об’ємної паперової роботи та збільшення ефек тивного часу на спілкування з пацієнтом є одним із значних та дієвих шляхів до покращення якості надання медичної допомоги та реабілітації хворих.

Література:

1. Зайцев О. М. Підсумки діяльності закладів(підрозділів) сімейної меди цини Харківської області за 2011 рік / О.М. Зайцев, В.В. Корбань, Н.М. Стрюк // Сімейна медицина: довідник, 2012. – С.64-76.

2. Гранди Ф. Исследование практики здравоохранения и формализован ные методы управления / Ф. Гранди, У. А. Ренке. – Женева: ВОЗ. – 2001. – 230 с.

3. Загальнодержавна Програма розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року, затверджена Законом України від 2.01.2010 року № 1841/6, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року № 208.

4. Зайцев О. М. Інформатизація охорони здоров’я у сільських районах Хар ківської області за період впровадження сімейної медицини та деякі напрямки її розвитку / О. М. Зайцев // Проблеми безперервної медичної освіти та науки.

ХМАПО. – 2011. – № 4. – С.19.

5. Зайцев О. М. Основні досягнення, ризики та перспективи у ході буду вання структури надання медичної допомоги у Харківському регіоні /О. М. Зай цев, О. В. Галацан // Інноваційна система управління охорони здоров’я: галузь, 36 Материалы научно-практической конференции с международным участием регіон, лікарня: матеріали Науково-практичної конференції головних лікарів Ук раїни. – К. – 2011.

6. Інформатизація галузі необхідна умова, реформування системи охо рони здоров’я / В. Ф. Москаленко, О. Ю. Майоров, Є. М. Горбань [та ін.] // Про блеми медичної науки та освіти. – 2000. – № 4. – С. 5–8.

7. Матюха Л. Ф. Актуальні проблеми на шляху впровадження сімейної медицини / Л. Ф. Матюха, К. О. Надутий // Сімейна медицина. – 2007. – № 3. – С. 10–11.

8. Москаленко В. Ф. Інформаційні технології в охороні здоров`я та медич ній освіті / В. Ф. Москаленко, Ю. В. Вороненко, О. Ю. Майоров // Актуальні пи тання реформування системи охорони здоров`я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: зб. наук. робіт. – Харків: Фоліо, 2002. – С. 3–6.

9. Надута Г. М. Роль громадських організацій у реформуванні охорони здоров’я / Г. М. Надута // Досвід реформування первинної медико-санітарної допомоги на муніципальному рівні: матеріали розширеної виїзної Колегії МОЗ України. – К.: Полтава – Комсомольськ. – 2004. – С. 35–39.

10. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2010 р. № «Про затвердження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги».

11. Науковий супровід діяльності органів місцевої влади в реалізації дер жавної політики у сфері охорони здоров’я / М. І. Хвисюк, Б. А. Рогожин, О. К. Поп суйшапка [та ін.] // Державне управління та місцеве самоврядування: матеріали Четвертого міжнародного конгресу, Харків. – 2004. – С. 21.

12. Пономаренко В. М. Роль місцевого самоврядування в розвитку сімейної медицини на селі та вирішення її проблем / В. М. Пономаренко, В. М. Бодак, В. С. Шведов // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2003. – № 1. – С. 13–16.

13. Про визначення конкретних шляхів оптимізації системи охорони здо ров’я при впровадженні сімейної медицини / А. Ф. Короп, О. М. Зайцев, О. А. Короп [та ін.] // Матеріали Ювілейного Х з’їзду ВУЛТ. Євпаторія, 2009р. – К.: Всеукраїнське лікарське товариство. – 2009. – С. 310.

14. Проект ЄС. Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Ук раїні / Рекомендації щодо реорганізації системи охорони здоров’я в Україні: ба зова проблематика і варіанти рішень. Представництво Європейської Комісії в Україні. – Київ, 2009. – С. 18–32.

15. Проект Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охо рони здоров’я України на період до 2020 р. // [Электронный ресурс]. — Режим доступу – http://www.moz.gov.ua/.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА 16. Указ Президента України від 12 березня 2012 року №187/2012 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна еко номіка, ефективна держава». Протокол № 21, схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України від 21.03.2012р. п.п. 32.2, 32,3, 32,4, 36.1.

17. Хвисюк М. І. Здобутки і основні очікувані результати інформатизації охорони здоров’я Харківської області / М. І. Хвисюк, А. Ф. Короп, О. М. Зайцев:

матеріали ХІ з’їзда ВУЛТ. – К., 2011.

18. Пропозиції щодо участі органів виконавчої влади в розвитку сімейної медицини / М. І. Хвисюк, О. К. Попсуйшапка, А. Ф. Короп, Р. А. Рогожин // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції, Харків. – Харків: НФАУ, 2003. – С. 13.

19. Шепеленко І.В. Науково-інформаційні ресурси у галузі охорони здо ров’я України: проблеми їх формування і використання / І. В. Шепеленко, О. М. Литкевич // Охорона здоров’я України. – 2002. – № 1. – С. 9–13.

38 Материалы научно-практической конференции с международным участием УДК 378.046.4:004.9:61- Кутько И.И., д.мед.н., проф., з.д.н.т. Украины МЕДИЦИНСКИЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ:

ВОПРОСЫ ОБУЧЕНИЯ МЕДПЕРСОНАЛА ГУ «Научно-практический медицинский реабилитационно-диагностический центр МЗ Украины»

Информация в истории развития цивилизации всегда играла определяю щую роль и служила основой для принятия решений на всех уровнях и этапах развития общества и государства. Сегодня администрация, врачи и другие сот рудники медицинских учреждений сталкиваются с огромными объёмами ин формации, которые невозможно обработать без применения современных информационных технологий. Автоматизация обработки документации, теле медицинские технологии, программные комплексы для лечения и диагностики, информационно-статистические системы для анализа результатов медико-био логических исследований, непрерывное медицинское образование – эти основ ные направления применения информационных технологий в здраво охранении уже не являются чем-то необычным для любого медицинского уч реждения.

Информационные технологии создают принципиально новые возмож ности для системы здравоохранения, стремительно изменяют как способы ди агностики и лечения, так и саму методику взаимодействия врачей с пациентами и друг с другом, организацию лечения и реабилитации.

Вместе с тем врач в своей повседневной работе имеет не так уж много свободного времени для освоения новых, не свойственных его основной дея тельности знаний. Необходимо искать пути оказания помощи ему в этом. Ко нечно же, эта работа никогда не прекращалась и ведется постоянно. Но сейчас, когда государство вплотную обеспокоилось проблемами информатизации здра воохранения, эта задача как никогда актуальна.

Изданное в текущем году учебно-справочное пособие “Информационные технологии в практике врача” (Авторы: Панченко О. А., Банчук Н. В., Понома ренко А. Н., Толстанов А. К., Антонов В. Г.) направлено на решение этой задачи (рис. 1.) Данная книга может стать повседневным “настольным” помощником ши рокого круга медицинских специалистов: врачей разных специальностей, дру гих категорий медицинских работников, использующих информационные технологии в своей повседневной практике, студентов вузов. Книга рецензиро ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА Рис. 1. Обложка книги. Рис. 2. Начало книги.

вана известными специалистами в этой области, а также рекомендована Цен тральным методическим кабинетом по высшему медицинскому образованию Министерства здравоохранения Украины в качестве учебного пособия для вра чей в последипломном образовании (рис. 2).

В книге в простой, доступной форме освещены важнейшие вопросы, ка сающиеся медицинских информационных технологий. Материал изложен по следовательно: начиная от азов медицинской информатики и заканчивая актуальными проблемами применения и развития информационных техноло гий в медицине.

Нельзя не отметить, что при автоматизированной обработке медицин ских данных есть серьезная проблема, которая заключается в обеспечении без опасности персональных данных о лице и данных, относящихся к врачебной тайне. Похвально, что авторы выделили целый раздел, посвященный этой про блематике.

Хорошей находкой авторов являются источники дополнительной инфор мации, которые приводятся в конце каждого раздела. Несомненно, проанализи рована масса различных источников и приведены самые полезные из них. Это избавит врача от ненужной рутины поиска расширенной информации.

40 Материалы научно-практической конференции с международным участием Скептики могут сказать, что книга в бумажном виде сегодня – это анах ронизм, что любую информацию можно найти в Интернете, что информация быстро устаревает, и что написанная сегодня книга, завтра будет не актуальна.

Частично соглашаясь с этими “виртуальными” оппонентами, надеюсь, что про деланная авторами работа по тщательному анализу современного состояния ме дицинских информационных технологий, отбору самой актуальной информации, наконец, обобщение собственного опыта, не окажутся напрасной тратой времени, и что книга будет полезна и востребована.

Книга доступна в свободном заказе на сайте rdc.org.ua.

Литература:

1. Панченко О. А. Информационные технологии в практике врача / О. А. Панченко, Н. В. Банчук, А. Н. Пономаренко, А. К. Толстанов, В. Г. Антонов. – К.: КВИЦ, 2012. – 354 с.

ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПРОЦЕССА УДК 614.21+004.9+004.735. Антонов В.Г., Жуков А.П.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |
 



Похожие работы:





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.