авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |
-- [ Страница 1 ] --

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ

Институт горного дела и геологии

Академия строительства Украины

,

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ

ТЕХНОЛОГИИ CТРОИТЕЛЬСТВА

ШАХТ И ПОДЗЕМНЫХ СООРУЖЕНИЙ

Материалы международной научно-технической

конференции молодых ученых, аспирантов и студентов,

организованной кафедрой «Строительство шахт

и подземных сооружений» ДонНТУ

Посвящается 90-летию

горного факультета ДонНТУ

Выпуск№19 Донецк - 2013          1    УДК 622.235.012 Совершенствование технологии строительства шахт и подземных сооружений. Сб. научн.

трудов. Вып 19, – Донецк: «Норд – Пресс», 2013. – 356 с.

В сборнике приведены результаты научных разработок молодых ученых, аспирантов и сту дентов, которые представлены на международную конференцию 3 - 5 апреля 2013г., органи зованную кафедрой «Строительство шахт и подземных сооружений» Донецкого националь ного технического университета.

Сборник предназначен для специалистов шахтостроителей, строителей подземных сооружений и студентов вузов горных специальностей.

Утверждено на заседании ученого совета горного факультета ИГГ Редакционная коллегия докт. техн. наук

, профессор ДонНТУ действительный член Академии строительства Украины, проф. ДонНТУ, зам.зав.каф. СШиПС Борщевский С.В.

докт. техн. наук, профессор ДонНТУ, действительный член Академии строительства Украины, зав.каф.СШиПС, ДонНТУ Шевцов Н.Р.

докт. техн. наук, профессор ДонНТУ, действительный член АГН Украины, Ген. дир. ШСК «Донецкшахтопроходка» Левит В.В.

докт. техн. наук, профессор НГУ, действительный член Академии строительства Украины, зав.каф.ГС, НГУ Шашенко А.Н.

канд. техн. наук, доцент зам.зав.каф. геостроительства ИЭЭ НТУУ (КПИ) Вапничная В.В.

докт. техн. наук, профессор, проф. ТулГУ Копылов А.Б.

докт. техн. наук, профессор, ШИ ЮРГТУ, иностранный член Академии строительства Украины Прокопов А.Ю.

Компьютерная верстка Д.т.н., проф, Борщевский С.В.

За справками обращаться по адресу:

83000, г. Донецк, ул. Артема, 58, Донецкий национальный техни ческий университет, кафедра «Строительство шахт и подземных сооружений», тел. 301-09-23, 301-09-83, 301-03- E-mail: borshevskiy@gmail.com, const@mine.dgtu.donetsk.ua 2             УДК 75-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ – ТІЛЬКИ ПОЧАТОК Д.т.н. Биков О.В., директор НТЦ «Шахтострой», minebuild@gmail.com, д.т.н., проф. Борщевський С.В., ДонНТУ, г.Донецк, Украина, borshevskiy@mail.ru.





В цьому році виповнюється 75 років голові Правління і Генеральному директору ПАТ «ДИОС» Роберту Зігмундовичу Уманському - Академіку Академії будівництва, Заслуженому будівельнику України, член-кореспонденту Академії еколо гічних наук України, кандидат технічних наук. Роберт Зігмун дович нагородженний міжнародним орденом Сократа Європейської Бізнес Асамблеї (Оксфорд, Англія, 2005 р.) ме даллю «Зірка Пошани» ІІ ступеню міжнародної іміджевої про грами «Лідери ХХІ століття» ( 2008 р.), він повний кавалер знака «Шахтарська слава». Ро берт Зігмундович Уманський, який очолює інститут з 1992 року. Саме в 1990-х роках під йо го керівництвом була розроблена стратегія переходу підприємства на нові ринкові умови ро боти, яка і зараз не втратила актуальності і реалізується колективом інституту.

Публічне акцiонерне товариство “Донецький iнститут по проекту ванню органiзацiї шахтного будiвництва та пiдприємств будiвельної iндустрiї” ПАТ «ДИОС» був заснований в 1951 році, як спеціалізована ор ганізація з проектування шахтного будівництва і об'єктів будівельної інду стрії. До 1991 р. інститут мав назву «Дондіпрооргшахтобуд» і був однією з провідних проектних організацій СРСР, що здійснювала проектування об'єктів на всій території Радянського Союзу від районів Крайньої Півночі до кордонів з Китаєм, Афганістаном і Монголією. У 1992 році інститут був перейменований в «ДІОБ» (російська назва ДИОС), в 2001 році перетво рений у відкрите акціонерне товариство, а з 24 травня 2011 року у зв'язку зі зміною законо давства – в публічне акціонерне товариство.

З січня 2009 року першим заступником Голови Правління- технічним директором працює Леонід Миколайович Дроздов - Академік Академії будівництва, Заслужений архітек тор України, лауреат премії ім. академіка Буднікова. Леонід Миколайович неодноразово був відзначений почесними грамотами Держбуду України та Президента України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України. Виробничу діяльність Дроз дов Л.М. успішно поєднує з роботою голови Державної іспитної комісії Донбаської Націона льної Академії будівництва і архітектури та Донецького архітектурно-будівельного коледжу, при цьому завжди надає методичну та технічну допомогу.

В інституті праціють один доктор і чотири кандидати технічних наук, а головний конструктор інституту Заярний Л.В. є членом-кореспондентом Академії, будівництва;

.

Величезну роль у становленні нашого інституту, як акціонерного товариства, зіграла Наглядова Рада ПАТ «ДИОС», першими Головами якої були Марченко В.І. (2000 р.), Щербенко В.В. (2002 р.). З 2005 року Наглядову Рада очолює Бойко Ігор Тимофійо вич, при безпосередній підтримці якого наш колектив зміг домогтися багатьох позитивних результатів у своїй діяльності.

Діяльність інститута має дуже широкий спектр, згідно ліцензії ми можемо проектувати об'єкти підвище ного рівня відповідальності на територіях з підвищеною сейсмічністю з складними інженерно-геологічними умо Цех складання вітрогенераторів вами, ліцензія підтверджує нашу спроможність викону на заводі з виробництва вітроге- вати технологічне проектування по 27 видах технологій.

нераторів ТОВ «ФУРЛЕНДЕР» Крім того, ПАТ «ДИОС» є генеральним проектувальни ком, тобто може залучати інші проектні організації для роботи по субпідряду.

За останній час інститут спроектував багато промис лових об’єктів оснащених новітніми технологіями з застосу ванням в проектах нових матеріалів. Ось далеко не повний перелік наших проектів: завод з виробництва гофрокартону (м. Донецьк), завод з виробництва гнутих профілів «Слав сант» (м. Антрацит), розширення мережі мобільного зв'язку «Сіменс Україна», організації виробництва металоконструк цій для будівництва мета лургійного заводу «Ворс Пуянг Керамет кла Сталь» на заводах ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» і ВАТ «Бер дичівський машинобудівний завод « Прогрес», завод вог нетривких матеріалів ТОВ «Пуянг-Керамет» (м. Макіївка), проекти реконструкції ЗАТ «Шоколадна компанія « Три ведмеді » (м. Донецьк), торгового центру «Злата» (м. Ар темівськ), торгового дому «Веста» (м. Горлівка), відділен- Полтавський «Гірничо ня банку «Кредобанк» м. Донецьк, проектування ліній ви- збагачувальний комбінат»

робництва фосфатидного концентрату (лецитину) на КФ ЗАТ «АТ Каргілл» м. Каховка та ТОВ «Комбінат Каргілл» м. Донецьк, обстеження та паспо ртизація об'єктів ВАТ «Полтавський ГЗК» (м. Комсомо льськ), об'єктів ВАТ «Південний ГЗК» (м. Кривий Ріг), реко нструкція з відновленням несучої здатності будівельних конструкцій будівлі глибокої шламової насосної агломера ційного цеху ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», капі тальний ремонт естакади відділення грануляції дробильно сортувального комплексу № 1 цеху вторинної переробки фе росплавного виробництва ВАТ «Нікопольський завод ферос плавів» ремонт і по Полтавський «Гірничо силення перекриттів збагачувальний комбінат»

на відм. +30,6 м кор пусу збагачення ВАТ «Південний гірничозбагачувальний комбінат», реконструкція існуючого складського комплексу в комплекс з переробки насіння соняшника продуктив ністю 2000 т / добу. для ТОВ «Сателіт», технічне пе реоснащення без зміни продуктивності Рушально- Будівництво заводу для переробки на вієчне і пресового ділянок маслоекстракційного цеху сіння соняшника для ТОВ «Сателіт»

ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» по насінню со няшнику з можливістю переробки насіння ріпаку, сої ». розробка робочої документації оснащення для проходки і армування по двох 7м (допоміж ний ствол і вентиляційний стовбур) і вертикальних стовбурах переоснащення стовбурів для проведення горизонтальних і нахилених гірничих виробок шахти коксівного вугілля - вугі льна шахта Парбатпур, в окрузі Бокаро, штат Джарканд, Індія для компанії «ELECTROSTEEL CASTINGS LIMITED», реконструкція цеху складання вітрогенераторів ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджи» м. Краматорськ, технічне переоснащення технологічних секцій № № 10,11,12,13,14 ОФ-2 Дробильно-збагачувальної фабрики ВАТ «Полтавський ГЗК», реконструкція та автоматизація секцій № № 12, 14 ОФ-2 Дробильно-збагачувальної фабрики ВАТ ПГЗК, технічне переоснащення технологічних секцій № № 1 - 8 ОФ-1 Дроби льно-збагачувальної фабрики ВАТ «Полтавський ГЗК», технічне переоснащення і автомати зація секцій № № 2,3 ОФ-1 Дробильно-збагачувальної фабрики ВАТ «Полтавський ГЗК», додаткові технологічні тракти СМД 1,2 ділянки дроблення Дробильно-збагачувальної фаб рики ВАТ «Полтавський ГЗК».

За виконання проектних робіт з технічного переоснащення та модернізації технологі чних секцій Дробильно-збагачувальної фабрики ВАТ «Полтавський ГЗК» керівництво Пол тавського гірничо-збагачувального комбінату надіслало офіційного листа подяки колектив інституту, відзначивши творчий підхід проектувальників інституту та їх оперативність у ви рішенні складних технічних завдань.

У березні 2009 року успішно здійснено насування бе зукосного копра на клітьовому стовбурі рудника «МИР» АК «Алроса» (Росія) за проектом виробництва робіт, розробле ним інститутом.

Наші співробітники мають досвід роботи в Індії, Паки стані, Канаді, Нігерії, Монголії, В'єтнамі, Болгарії, Угорщині та Македонії.

Враховуючи передовий досвід, ми ввели в дію Систему Монтаж проходческого коп управління якістю продукції відповідно до міжнародного ста ра на вугільній шахті Парба ндарту ISO серії 9001, тобто від забезпечення якості продукції тпур, розта-женная в окрузі ми перейшли до управління якістю. Всі процеси, пов'язані з Бокаро, штат Джарканд, Ін життєдіяльністю інституту відстежуються і при необхідності дія для компанії «ELECTROSTEEL коректуються в системі реального часу (on line). Для цього в CASTINGS LIMITED» інституті розроблені процедури якості, що регламентують всі етапи проектування від процесу укладання контракту до ви пуску проекту, а також дії всіх допоміжних служб, що забезпечують роботу колективу інсти туту. Система управління якістю ПАТ «ДИОС» сертифікована на відповідність ДСТУ ISO 9001:2009.

2012 року ПАТ «ДИОС» є членом Саморегульованої організації «Об’єднання проек тувальників Південного і Північно-Кавказського округів» Росії і, таким чином має право працювати на російському ринку інженерних послуг.

Ми не тримаємо в секреті свої знання - наші співробітники діляться своїми знаннями та досвідом у статтях, в яких знайомлять науково-технічні кола зі своїми роботами, часто унікальними. Ця інформація завжди актуальна і викликає великий інтерес, про що свідчить постійна публікація цих матеріалів в таких виданнях як: «Вугілля України», «Промышленное и гражданское строительство» (РФ), «Гидротехническое строительство» (РФ), «Уголь» (РФ).

УДК 624. СТРОИТЕЛЬСТВО ВЕРТИКАЛЬНЫХ СТВОЛОВ С ПРИМЕНЕНИЕМ ТЕХНОЛО ГИИ СТРУЙНОЙ ЦЕМЕНТАЦИИ ГРУНТОВ Д.т.н., доц. Плешко М.С., Плешко М.В., Вчерашняя Ю.В., г. Шахты, Россия, mixail stepan@mail.ru Верхняя часть вертикального шахтного ствола называется устьем. Оно состоит из оголовка, протяженной части, опорного венца и примыкающих выработок и воспринимает комплекс вертикальных нагрузок от поверхностных сооружений и оборудования, горное и гидростатическое давление. Около 30% устьев современных стволов проходятся в очень сложных горно-геологических условиях, характеризующихся наличием неустойчивых об водненных грунтов большой мощности, в которых невозможно осуществить обнажение мас сива даже на незначительной площади без специальных мероприятий.

Наиболее распространенными специальными способами строительства устьев стволов являются искусственное замораживание пород, применение опускных крепей, электрохими ческое упрочнение и инъекционные методы. Опыт их применения позволяет выделить ряд существенных недостатков, связанных с высокой стоимостью, продолжительностью работ, ограниченной областью применения.

Одним из направлений совершенствования технологии сооружения устьев стволов в сложных условиях является применение способа струйной цементации грунтов, который на чинает внедряться в настоящее время и в шахтном строительстве.

Так при реконструкции шахты «Заполярная» возникла необходимость строительства наклонного ствола, который на участке длиной около 160 м пересекал зону неустойчивых четвертичных отложений, состоящих из обводненных песков, супесей и суглинков. Проек том принято решение по сооружению защитного ограждения с применением технологии струйной цементации [1].

На первом этапе скважины для струйной цементации бурили с поверхности. На уча стке протяженностью 65 м выполнено семь заходок с последовательным увеличением глу бин бурения скважин до 30 м.

В интервале глубин 30 - 80 м разработан проект устройства защитного экрана из забоя ствола с использованием комбинации толстостенных труб и грунтоцементных свай. Защит ный экран выполняет две функции – воспринимает действующее горное давление и обеспе чивает защиту от грунтовых вод. Работы по его возведению выполняются в следующей по следовательности: укрепление грунта в кровле и боках выработки по однокомпонентной технологии струйной цементации, укрепление грунта в почве и забое выработки по двух компонентной технологии, бурение скважин в кровле и боках, установка толстостенных труб, заполнение затрубного пространства цементным раствором.

Выполненное технико-экономическое сравнение показало преимущество данного ре шения по сравнению со способом замораживания горных пород.

Новая технология сооружения вертикальных стволов с применением струйной цемен тации была разработана для строящегося горно-обогатительного предприятия по производ ству калийных удобрений на базе Гарлыкского месторождения калийных солей в Туркмени стане [2].

Бурение контрольно-стволовых скважин на промплощадке показало, что геологиче ское строение участка ствола весьма сложное: до глубины 69 м залегают водоносные гра вийно-галечные отложения с переслаиванием небольших по мощности глинистых прослоек, затем до глубины 83,5 м залегает водоупор – плотный суглинок, дальше до 88 м водонасы щенный слой гравийно-галечных отложений, после которых – водоупорные глины, мергели и соленосные отложения.

С целью сокращения сроков, стоимости и безопасности строительства предложено использование технологии струйной цементации вместо способа замораживания пород. Пе ред началом проходки с поверхности земли до первого водоупора (до глубины 69 м) бурятся три ряда скважин по периметру шахтного ствола, после чего в направлении снизу вверх воз водятся грунтоцементные сваи, которые образуют единую противофильтрационную завесу (рис. 1).

После этого осуществляется проходка шахтного ствола внутри завесы и по водоупору до глубины 83,5 м по совмещенной технологической схеме с возведением монолитной бе тонной крепи. С глубины 83,5 м до глубины 88,0 м аналогично формируется новая противо фильтрационная завеса, но при этом скважины бурят из забоя шахтного ствола.

На заключительном этапе в направлении снизу вверх возводится тюбинговая крепь.

Таким образом, формируется многослойная конструкция крепи ствола с высокой несущей способностью и водонепроницаемостью.

Рис. 1. – Конструкция крепи ствола с противофильтрационной завесой Представленные примеры свидетельствуют о возможности применения технологии струйной цементации при сооружении устьев вертикальных стволов. Для ее широкого вне дрения необходимо комплексное исследование закономерностей взаимодействия грунтоце ментных конструкций с окружающим массивом, временной и постоянной крепью ствола на различных этапах проходки с учетом влияния технологии строительства, неоднородности пород и других факторов, которое позволит обосновать оптимальные параметры ограждаю щих конструкций в различных условиях и разработать эффективные технологические схемы производства работ.

Библиографический список 1. Малинин А.Г., Малинин П.А. Цементация грунтов при строительстве наклонного ствола в зоне четвертичных отложений // Метро и тоннели. – 2007. – №2. – С.35-37.

2. Т. Антонова-Мельянович. Строится гигант химической индустрии // Вестник Белнефте хима. – 2012. – № 2 (73). – С. 13 - 15.

УДК 622. ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОХОДКИ ПРОТЯЖЕННЫХ ВЫРАБОТОК В КРЕПКИХ ПОРО ДАХ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВЫСОКОПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ КОМПЛЕКСОВ Д.т.н., проф. Андреев Б.Н., студ. Сергеев С.С., ГВУЗ «КНУ», г. Кривой Рог, Украина Проходка горно-капитальных и подготовительных выработок производится на всех этапах строительства и эксплуатации шахты и является неотъемлемым звеном в технологи ческой цепочке добычи железорудного сырья. Как правило, подходящий горнопроходческий комплекс, позволяющий произвести строительство необходимой выработки высокими тем пами, выбирается в зависимости от физико-механических свойств пород, геологических и горнотехнических условий. Однако в ряде случаев при этом не учитываются особенности организации работ, обусловленные значительным техническим потенциалом современного горнопроходческого оборудования.

В настоящее время одними из ведущих производителей надежного горнопроходче ского оборудования, в частности – буровой техники, являются компании «Atlas Copco» и «Sandvik Tamrock». Оба производителя в течение нескольких последних лет создают маши ны, которые оборудованы сложными системами управления. Результатом этого является ис пользование технологий автоматизации бурения высокого уровня, что дало возможность компаниям занять лидирующие позиции в этой сфере.

Последними разработками компаний «Atlas Copco» и «Sandvik Tamrock» в области бурения являются машины, оснащенные стандартной компьютерной технологией и эксплуа тационными программами для выполнения автоматического бурения. «Atlas Copco» объяс няет, что использование общих сетей типа Интернет (для передачи данных) и Iredes (для форматирования данных) в будущем приведет к интеллектуализации шахт. Комплектование всей проходческой техники компьютерами дает возможность формирования общей базы данных по шахте. Так, одной из последних разработок компании является приспособление удаленного доступа RRA, соединяющее буровую установку с сетью клиента с целью переда чи данных и поиска неисправностей. Система RRA уже используется на ряде зарубежных шахт и позволяет получить информацию о буровой установке в любой точке сети шахты че рез компьютер или в сети Интернет. К примеру, схемы расположения шпуров могут быть оперативно перенесены в бортовой компьютер бурильной установки, в зависимости от места расположения забоя, в котором она находится в данный период времени [1].

Использование новейшей техники открывает возможности эффективного проведения горнокапитальных и добычных работ и является главным направлением развития горнодо бывающей промышленности не только Криворожского бассейна, но и Украины. Частичное или полное использование надежного высокопроизводительного оборудования позволит ор ганизовать безремонтный режим работы проходческих участков, выбрать рациональные тех нологические параметры проходки и обеспечить высокий уровень техники безопасности.

Исходя из этого, в нынешнее время основной и важной является задача технологического обоснования проходки протяжённых горных выработок с использованием высокопроизводи тельного горнопроходческого оборудования, которое обеспечит снижение капитальных за трат и трудоёмкости работ, повышение скорости проходки в крепких породах.

На основе проведённых исследований построены циклограммы проходки горных вы работок, в которых приведён сравнительный анализ традиционной и импортной техники, рис.1.

Импортная техника Традиционная техни ка Рис.1 - Сравнительные циклограммы проходки традиционной и импортной техникой.

Рассмотрено по 16 циклов проходки, с техническим обслуживанием техники и на стилкой рельсового пути. Исходя из расчетов, длительность проходки традиционной техни кой (УБШ, ППН-3) за 16 циклов составляет 618 часов, а длительность проходки импортной техникой Boomer 282 «Atlas Copco», EST-3,5 «Sandvik Tamrock» за 16 циклов составляет часов. Согласно этим расчетам, 16 циклов традиционной техникой совершается за 30 суток с учетом технического обслуживания техники и настилки рельсового пути, а 16 циклов им портной техникой совершается за 19 суток с учетом этих же операций. Длительность одного цикла традиционной техникой составляет 5,6 смены. Длительность одного цикла импортной техникой составляет 2,8 смены. За 16 циклов традиционной техникой длина проходки со ставляет 32 м. За 16 циклов новой техникой длина проходки составляет 48 м.

Из приведенной циклограммы видно, что традиционная техника отстаёт по показате лям времени относительно объёма выполненной работы уже на первой основной операции (п.6 – уборка породы) в 2 раза. Из следующей операции (п.10 – бурение шпуров по забою и под коммуникации) определено, что у импортной техники затраты времени меньше в 3 раза.

Таким образом, при анализе технологии сооружения протяженных выработок с ис пользованием высокопроизводительного проходческого оборудования было установлено следующее: значительно улучшились условия труда проходчиков и бурильщиков;

трудоем кость работ и травматизм снизились в 2-3 раза;

в 2 раза увеличилась производительность труда проходчиков;

темпы проходки возросли в 2-3 раза. Это позволяет повысить интенсив ность подготовки горизонтов и уменьшить общее количество техники и работающего персо нала. На основании выполненного анализа можно сделать вывод, что комплексы самоходных машин для проходки горнокапитальных выработок значительно превосходят по техническим показателям существующую технику, обеспечивая при этом более безопасные условия тру да.

Библиографический список 1. Ульф Линдер. Горное дело и строительство – Особые инновации: RCS, Atlas Copco Rock Drills AB, SE-701 91 rebro, Sweden. – 2011 - №1, - С. 20-22.

УДК 622.831. НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ОЦЕНКИ МЕТАНОВЫДЕЛЕНИЯ В ВЫРАБОТКИ ВЫ ЕМОЧНОГО УЧАСТКА Минеев С.П. д.т.н., проф., Шевченко В.В. студент гр. ГРб-10-1,(ГВУЗ «Национальный гор ный университет», г.Днепропетровск, Украина) Вполне очевидна необходимость повышения темпов угледобычи, особенно из очист ных забоев оборудованных высокопроизводительными выемочными механизмами. Вместе с тем, в практике ныне действующих шахт на уровень угледобычи из забоя отрицательное влияние оказывает так называемый «газовый фактор», особенно остро этот вопрос стоит при отработке выбросоопасных угольных пластов.

Общеизвестно, что метанообильность выемочного участка прогнозируется как суммар ное ожидаемое газовыделение из отрабатываемого пласта, сближенных угольных пластов – спутников, вмещающих пород, а также из отбитых кусков угля, транспортируемых по участ ку и некоторых зон выработанного пространства [1-4].

К настоящему времени существует нормативная методика оценки метанообильности выемочного участка, по которой и определяется максимально допустимый уровень угледо бычи из этого участка [2].

При этом очевидно, что для повышения уровня угледобычи участка необходимо либо уменьшение поступления метана в забой, либо полная или частичная локализация какие- ли бо из источников его поступления в забой. Причем, как считается, что на многих шахтах при выемке угля, особенно выбросоопасность угольных пластов существенно ограничивает тем пы добычи и являются одной из главных причин их снижения. На самом деле, несмотря на вроде бы очевидность такого заключения оно не достаточно однозначно. Результаты иссле дований, выполненные рядом организаций показывают, что нередко за устойчивым мнением о влиянии выбросоопасности скрывается неспособность шахтой заблаговременно ликвиди ровать ряд узких мест, таких как полная подготовка очистного забоя, поддержание вырабо ток на необходимом уровне, решение вопросов управления горным давлением, газовый фак тор, применение региональные противовыбросных мероприятий и др.

Некоторые из этих мероприятий могли бы несколько снизить метановыделение в забой, в частности отработка обратным ходом, предварительное бурение дегазационных скважин, как из горных выработок, так и с поверхности и другие.

Кроме того, в последнее время, появилось много исследований показывающих, что практическое и расчетно-проектное газовыделение на выемочном участке не соответствует одно другому, что говорит о необходимости уточнения этих методик. Кроме того, необходи мо отметить, что даже при успешном выполнении мероприятий по снижению метановыде ления в забой, темпы перемещения очистного забоя все равно будут ограничены, что в свою очередь толкает шахты на скрытие фактических темпов перемещения забоя и метановыделе ния в него.

Учитывая изложенное, авторы проанализировали основные влияющие факторы при ра боте выемочного участка по уровню максимально допустимой угледобычи из него. Анализ показал, что к примеру увеличение длины очистного забоя на опасных пластах не позволит значительно увеличить производительность угледобычи, а остаточная газоносность пласта является не главным фактором ограничения уровня угледобычи. Немаловажное значение на уровень максимальной угледобычи оказывает величина предельно допустимой концентра ции метана в забое. Так, при ее увеличении с 0,5% до 1,5% максимально допустимая нагруз ка может повыситься в 4-5 раз. Увеличение скорости воздуха в очистном пространстве в 1,5 2 раза позволит увеличить максимально допустимый уровень угледобычи, не менее чем в 2 3 раза. Тем не менее, ПБ максимально допустимая скорость движения воздуха в забое огра ничена 4 м/с, а ограничение содержания метана в исходящей струе из очистного забоя равна 1%. Эти является одним из главных ограничений при добыче угля, т.е. уровень угледобычи определяется в основном пропускной способностью очистного забоя с учетом газообильно сти выемочного участка. Если пропускная способность зависит в основном от использован ной технологии выемки и горно-шахтного оборудования, то газообильность забоя определя ется природной газоносностью, параметрами дегазации и других мероприятий. Т.е. сущест вующая нормативная методика [2] расчета максимально допустимого уровня угледобычи не в полной мере объективна и не соответствует существующим требованиям выемки выбросо опасных угольных пластов современной высокопроизводительной техникой и, вполне по нятно, требует определенной корректировки. Однако все предлагаемые решения требуют де тальной проработке, корректировке нормативной методики и широкого промышленного оп робывания в установленном порядке.

Применение региональных противовыбросных мероприятий приводит к значительному изменению остаточной газоносности пласта, а ее уменьшение, например с 10 м3/т до 5 м3/т позволит увеличить допустимую нагрузку на выемочный участок 8-10 раз. В качестве пред ложения следует учитывать необходимость в каждом конкретном забое рассмотрение воз можности дополнительного газоизвлечения из углепородного массива, причем осуществлять его по возможности минуя выемочное пространство, а также использование дополнительно го воздухоподпитывания забоя с использованием известных технических решений.

Таким образом, можно сделать вывод, о том, что действующее в настоящее время «Ру ководство по … » [2] не обеспечивает в полной мере объективного расчета допустимого уровня угледобычи и требует корректировки. В частности, необходимо также привести неко торые уточнения требований ПБ, которые могут увеличить допустимый уровень угледобычи без ущерба безопасности.

Библиографический список 1. Лукинов, В.В. Прогноз метановыделения из подработанных пород в выработки выемочного участка / Лукинов В.В., Клец А.П., Бокий Б.В. // Уголь Украины, 2011, №. – С.50-53.

2. Руководство по проектированию вентиляции угольных шахт: ДНАОТ 1.130-6.09.93. – Киев:

Основа, 1994. -312 с.

3. Зборщик М.П. Предотвращение притоков метана в призабойное пространство высоконагру женных лав // Уголь Украины, 2012, № 12.- С. 11-16.

4. Минеев, С.П. Горные работы в сложных условиях на выбросоопасных угольных пластах / С.П. Минеев. А.А. Рубинский, О.В. Витушко, А.Г. Радченко.- Донецк: Східний видавничий дім, 2010.- 604 с.

УДК 622.142. ОЦЕНКА АНИЗОТРОПИИ МОЩНОСТИ УГОЛЬНОГО ПЛАСТА В ВЫЕМОЧНОМ СТОЛБЕ Инж. Гетман В. В., ОАО «СУЭК-Кузбасс», студ. Стародубова Т.С., КузГТУ им. Т.Ф. Гор бачева, г. Кемерово, Россия, getmanvv@suek.ru, tashka-993@yandex.ru Необходимость оценки анизотропии мощности угольного пласта приобрела актуаль ность в связи с необходимостью коренного изменения методики проведения маркшейдерско го замера добычи, вытекающей из того, что с недавних пор результаты этого замера стали в России основой для определения налогооблагаемой базы налога за добычу угля. В основу новой методики проектирования сети измерений мощности в выемочных столбах угольных шахт положена идея пропорциональности расстояний между замерами мощности парамет рам ее анизотропии [ 1 ].

Собственно анизотропию мощности в контуре выемочного столба возможно оценить только геометрическими методами, к числу наиболее разработанных из которых относится метод Л. И. Четверикова [ 2 ]. Этот метод исходит из того, что всесторонняя характеристика анизотропии может быть получена при помощи построения предлагаемой им индикатрисы анизотропии – воображаемой поверхности, выражающей изменчивость параметра по раз личным направлениям внутри объекта. Каждый радиус-вектор такой индикатрисы геометри чески пропорционален значению координированной изменчивости признака в его направле нии. В качестве показателя изменчивости Л. И. Четвериковым используется средняя величи на первых разностей между значениями признака по избранному направлению радиуса вектора.

Предложенная Л. И. Четвериковым методика построения индикатрисы анизотропии сводится к тому, что на анализируемый фрагмент топографической поверхности (рис. 1) «набрасывается» палетка – сетка параллельных линий (пунктирные линии на рис. 1), центр которой совпадает с положением «точки» измерения анизотропии (с точкой О).

Для каждой линии палетки определяется ее длина li, находящаяся в пределах контура оценки и подсчитывается количество интервалов между изолиниями на плане, пересекаемое всеми линиями палетки при данной ее ориенти ровке – величина n.

Полагая, что величина сечения изолиний K постоянна, рассчитывается величина показателя изменчивости мощности I по направлению n I=K. (1) li Рис. 1 – К оценке анизотропии по Затем все линии палетки разворачиваются методу Л. И. Четверикова на угол (рис. 1б) и определяется показатель из менчивости I, соответствующий новой ориента ции палетки. После этого палетка вновь поворачивается на угол и вычисляется новое зна чение показателя изменчивости. Разворот палетки продолжается до тех пор, пока общий угол ее поворота не составит 180°.

По завершению расчетов, осуществляется построение индикатрисы анизотропии. Ос новой для ее построения является серия равновеликих направлений, формирующих сектора, угол между которыми равен (рис. 2). Выбрав необходимый масштаб, вдоль каждого из них от центра индикатрисы О откладывается соответствующие направлениям величины показа теля изменчивости.

В результате этих действий на каждом направлении будут нанесены две точки. На рис. 2 точки А и А соответствуют показателю изменчивости по направлению «юг – север», В и В – направлению под углом. Собственно индикатриса представляет собой многоуголь ник, соединяющие все нанесенные на нее точки.

Для упрощения процедуры оценки показателя анизо тропии I авторами предлагается использовать квадратную па летку с длиной диагонали, равной наименьшему расстоянию между подготовительными штреками. При вращении такой палетки вокруг центра О все ее линии будут постоянно нахо дится внутри контура выемочного столба. Поэтому, в этом случае, при условии постоянства сечения изолиний, показа тель анизотропии Л. И. Четверикова, вычисляемый по форму ле (1) при любом угле ее поворота будет пропорционален суммарному количеству изолиний n, пересекаемых линиями палетки.

Рис. 2 – Индикатриса I = n. (2) анизотропии Апробированные геостатистической практикой пред ставления о геометрической (эллиптической) анизотропии наталкивают на очевидную мысль о том, что построенную индикатрису анизотропии следует аппроксимировать эллипсом, сгладив, тем самым, отдельные частные колебания оценок по направлениям. Такую аппрок симацию можно рассматривать в качестве метода математической обработки индикатрис.

Анализ анизотропии мощности в контуре подготовленного выемочного столба пред лагается выполнять путем построения серии индикатрис в точках, равномерно размещенных в его контуре (рис. 3).

Рис. 3 – Оценка анизотропии мощности пласта по фрагменту выемочного столба № 1308 пласта Байкаимский шахты «Красноярская»

В качестве основного показателя анизотропии авторами принимается отношение дли ны малой оси аппроксимирующего эллипса к длине его большой оси. Это отношение являет ся характеристикой различий интенсивности изменения значений мощности по направлению наибольшей и наименьшей изменчивости. Геометрически это отношение равно косинусу уг ла, на который необходимо повернуть плоскость проекции в которой изображен эллипс, во круг его большой оси так, чтобы в новой проекции он превратился в окружность. Поскольку именно эта операция используется в геостатистике, то по аналогии с применяемой в ней тер минологией отношение осей будем именовать отношением анизотропии и обозначать как k.

Предложенная Л. И. Четвериковым технология оценки анизотропии, к сожалению, вообще не содержит рекомендаций по выбору необходимого числа линий палетки (рис. 1), несмотря на то, что принятое их количество несомненно будет влиять на результаты оценки.

Для установления оптимального числа линий палетки были выполнены исследования по семи выемочным столбам. Суть исследований состояла в том, по построение индикатрис анизотропии выполнялось в точках измерений при различном числе линий палетки (1, 2, 3, линий). Полученные результаты отображались на графиках, характеризующих изменение отношения анизотропии k вдоль выемочного столба при различном принятом числе линий палетки (рис. 4).

Рис. 4 – Изменение отношения анизотропии k по точкам измерений, полученных при различном числе (1, 2, 3, 5) линий палетки в контуре выемочного столба № 1308 пласта Байкаимский шахты «Красноярская»

Результаты исследований указывают на то, что необходимое качество оценки анизо тропии обеспечивается при использовании пяти линий палетки.

В целом предложенная технология оценки анизотропии мощности репрезентативна, достаточно проста и не требует высокой квалификации использующего ее персонала.

Библиографический список 1. Гетман В. В., Шаклеин С. В. Современные требования к методике маркшейдерского замера до бычи угля. Сборник научных трудов ВНИМИ. Посвящен 100-летнему юбилею выдающегося гор ного инженера Б.Ф.Братченко. – СПб., 2012, С. 347-351.

2. Четвериков, Л. И. Оценка анизотропии наблюдаемой изменчивости параметров тел полезных ископаемых. Известия вузов. Горный журнал. – 1972. – № 4. – С. 36-40.

УДК 624. О ПЕРСПЕКТИВАХ ПРИМЕНЕНИЯ ТЕХНОЛОГИИ СТРУЙНОЙ ЦЕМЕНТАЦИИ В ШАХТНОМ СТРОИТЕЛЬСТВЕ Д.т.н., доц. Плешко М.С., Плешко М.В., Вчерашняя Ю.В., г. Шахты, Россия, mixail stepan@mail.ru В последние годы за рубежом и в России значительное развитие в гражданском и транспортном строительстве получает технология струйной цементации (jet-grouting). Она применяется как для закрепления грунтов, так и для создания фильтрационных завес, и за ключается в одновременном разрушении и перемешивании грунта высоконапорной струей цементного раствора. После твердения раствора образуется новый материал – грунтоцемент, обладающий высокими прочностными и деформационными характеристиками.

Технология струйной цементации отличается высокой производительностью, позво ляет формировать грунтоцементные конструкции различных размеров и форм, проводить работы с земной поверхности или из котлованов в стесненных условиях, не ухудшает эколо гическую обстановку. Несомненным достоинством струйной цементации является гибкость, манёвренность, возможность оперативно, по мере необходимости, корректировать принятые технологические режимы, а также широкая область применения, начиная от крупнообломоч ных грунтов и заканчивая глинами и илами.

Из практики известен ряд успешных примеров применения струйной цементации при сооружении вертикальных и наклонных выработок.

Так для установки крупногабаритных литьевых машин в одном из заводских цехов Каменск-Уральского металлургического завода, входящего в холдинг «Северо-Уральский алюминий», потребовалось устроить два фундамента глубоко заложения, каждый из которых представлял подземную камеру с технологической шахтой глубиной 20 м. Горно геологическая ситуация в зоне строительства существенно осложнялась наличием мощного слоя обводненного песка [1].

Техническое решение заключалось в устройстве ограждающей конструкции из грун тоцементных колонн по технологии струйной цементации грунтов, под защитой которой должна быть выполнена разработка грунта при строительстве камеры и технологической шахты. Для обеспечения необходимой несущей способности все сваи ограждения армирова ли трубой диаметром 73 мм с толщиной стенки 6 мм. Так как грунтовый массив находится в обводненном состоянии, с помощью этой же технологии было предложено создать искусст венный слой водоупора – горизонтальную противофильтрационную завесу в днище камеры и на нижней отметке строительства шахты.

Работы по сооружению ограждающей конструкции и противофильтрационной завесы вели в четыре этапа (рис. 1):

Рис. 1. – Ограждающая конструкция из грунтоцементных свай на первом этапе с отметки -5,0 м с помощью струйной цементации выполнено уст ройство ограждающей конструкции глубиной до отметки -12,8 м;

на втором этапе с помощью этой же технологии возведена горизонтальная противо фильтрационная завеса на глубине с отм. -10,8 м до отм. -12,8 м;

на третьем этапе выполнено устройство ограждающей конструкции с отм. -10,8 м до отм. -20,6 м;

на четвертом этапе возведена горизонтальная противофильтрационная завеса на глубине с отм. -18,6 м до отм. -20.6 м.

Устройство свай осуществлялось по однокомпонентной схеме струйной цементации.

В процессе последующей разработки грунта было установлено, что диаметр свай составил 800-850 мм, что при шаге 450 мм обеспечило надежное взаимное пересечение.

После двухнедельной выдержки свай, необходимой для набора прочности грунтоце мента, была выполнена разработка грунта, возведение рам временной крепи и постоянной железобетонной обделки. Водоприток в забой ствола был незначительным, применение на сосов требовалось только в процессе вынужденных остановок при проходке.

На наш взгляд данная технология может быть успешно применена в шахтном строи тельстве, в частности при сооружении устьев и технологических отходов вертикальных стволов.

Библиографический список 1. Малинин А.Г., Малинин П.А. Строительство технологических шахт с помощью струйной цементации / Метро и тоннели. – 2006. – №1. – С. 40 - 43.

УДК 622. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ГЛИБОКОЇ РОЗРОБКИ ПЛАСТІВ ПРИ КОМБІНОВАНІЙ РОЗРОБЦІ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ Ст. викл. Косенко Т.В.., студ. Бабичев І.К., НТУУ «КПІ» ІЕЕ, м. Київ, Україна.

Е-mal: frolov@geobud.kiev.ua Перспективним напрямом розвитку гірничопромислових районів є виймання запасів вугілля, що не можливо відпрацювати традиційними технологіями. Відпрацювання даних запасів не ведеться або за фактором безпеки або за фактором економічної недоцільності. З цих причин мільйони тон вугілля, що знаходяться в безпосередній близькості від земної по верхні, віднесені до позабалансових запасів і втрат. До цієї категорії відносять також запаси в бортах вугільних розрізів, що не відпрацьовуються у зв'язку зі зменшенням потужності пластів і високим коефіцієнтом розкриву;

в бар'єрних ціликах технологічного призначення між кар'єрними та шахтними полями;

в ціликах, що залишаються в місцях великих геологіч них порушень;

родовищ з невеликими розмірами, відпрацювання яких економічно недоціль но.

Виймання таких запасів може бути високорентабельним при невеликих капіталовкла деннях і малих термінах окупності витрат за рахунок використання раніше створеної інфра структури.

Як показує аналіз закордонного досвіду і специфіки гірничо-геологічних і гірничотех нічних умов, зазначені запаси вугілля найбільш ефективно можуть бути відпрацьовані ком плексами глибокої розробки пластів (КГРП) [1].

КГРП в порівнянні з іншими технологіями (механогідравлічна, гідромоніторна, буро ва, бурошнекова) має ряд переваг. Зокрема, високий рівень безпеки ведення робіт і продук тивності праці, низькі експлуатаційні витрати і втрати вугілля, більш широка область засто сування.

Проте практичний досвід застосування КГРП, який є дорогим обладнанням, показує, що гірничі підприємства не повністю використовують технічні можливості даного комплек су. При цьому досягнуті техніко-економічні показники роботи КГРП (довжина очисних ка мер, продуктивність КГРП, собівартість вугілля), як правило, істотно відрізняються від роз рахункових значень. Все це визначає актуальність задач з обґрунтування схем підземного виймання вугілля в бортах розрізів з використанням комплексів глибокої розробки пластів.

В результаті виконаних наукових досліджень було встановлено, що одним з найваж ливіших факторів збільшення продуктивності КГРП і зниження втрат вугілля є максимізація довжини очисних виробок. Дослідження показали, що на ділянках, в межах яких знаходяться неперехідні диз'юнктивні геологічні порушення, середня довжина очисних камер у деяких випадках в 3-4 рази менше довжини камери, що може забезпечити за своїми технічними мо жливостями КГРП. Продуктивність праці при цьому знижується на 30-60%, затрати вироб ництва зростають на 30-40% і більше, експлуатаційні втрати корисної копалини зростають у декілька разів.

На сьогодні в експлуатацію залучаються все більш складні за своєю тектонічною бу довою виймальні ділянки, в результаті чого знижуються техніко-економічні показники - зме ншується навантаження на очисний вибій і збільшується собівартість видобутку. Втрати ву гілля в ціликах поблизу порушень і на ділянках, інтенсивно порушених диз'юнктивами, ся гають сотень тисяч тон.

Суттєво зменшити негативний вплив диз'юнктивних геологічних порушень можна шляхом раціонального планування гірничих робіт з урахуванням місця їх розташування в межах ділянок, що відробляються.

Рис. 1.- Схема переходу КГРП диз'юнктивних геологічних порушень: 1 - робочий майданчик;

2 - борт розрізу;

3 - очисна камера;

4 - забій камери;

5 - КГРП;

6 – багатоланковий транспортер;

7 - виконавчий орган;

8 - геоло гічне порушення;

9 - тріщина розлому;

10 - розташування транспортера при переході порушення;

Lт - довжина камери;

S - відстань від устя камери до геологічного порушення;

m - потужність вугільного пласта;

mв - поту жність пласта;

h - амплітуда порушення;

- кут вигину транспортера.

Шляхом зміни просторового розташування очисних камер можна керувати станом ге омеханічної системи в межах виймальної ділянки так, щоб в зону порушення потрапляло об межена кількість очисних камер.

З метою оперативного вибору схеми розвитку гірничих робіт щодо неперехідних гео логічних порушень розроблена класифікація за характерними виробничими ситуаціями [2].

Вибір схеми визначається гірничо-геологічними умовами, але головним чином залежить від кута між тріщиною розлому геологічного порушення і бортом розрізу та відстані від борту розрізу до геологічного порушення.

Область застосування технологічної схеми визначається питомими витратами на ви добуток однієї тони вугілля і забезпеченням безпечного рівня ведення робіт на сполученні устя очисної камери з бортом розрізу.

Сутність рекомендованих схем розвитку гірничих робіт полягає в тому, що, знаючи місця розташування і параметри диз'юнктивних геологічних порушень, очисні камери про водяться паралельно або під невеликим кутом до площини розриву неперехідних диз'юнкти вних геологічних порушень за межами зон підвищеної порушеності пласта і вміщуючих по рід. Це дозволяє збільшити середню довжину очисних камер на 25 - 50% при відпрацюванні ділянок, ускладнених типовими неперехідними диз'юнктивними геологічними порушеннями.

При реалізації рекомендованих технологічних схем очисні камери необхідно розта шовувати таким чином, щоб тріщини розлому диз'юнктивних геологічних порушень знахо дилися над міжкамерними або технологічними ціликами, що залишаються між виймальними блоками.

Використання рекомендованих схем проведення очисних камер і напрямків розвитку очисних робіт дозволяє значно підвищити техніко-економічні показники роботи КГРП при невеликих додаткових витратах на дорозвідку умов залягання пласта в межах виймальних ділянок.

Бібліографічний список 1. Костромов О. С., Белов Б. П., Коломин Г. А. и др. Применение механизированных ком плексов в сложных горно-геологических условиях М.: ЦНИЭИуголь, 1981. - 33 с.

2. Осминин Д.В. Выемка угля в бортах разрезов с использованием комплексов глубокой раз работки пластов / Зубов В.П., Осминин Д.В. // Горный Журнал №5, 2008, с. 37-40.

УДК 622. ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ЛІНІЙНОЮ МАСОЮ ВИБУХОВОЇ РЕ ЧОВИНИ І ВІДСТАННЮ МІЖ КОНТУРНИМИ ЗАРЯДАМИ Cтуд. Бритвин Ю.О., студ. Харченко С.М., к.т.н., доц. Фролов О.О., НТУУ «КПІ» ІЕЕ, м. Київ, Україна. Е-mal: frolov@geobud.kiev.ua При проведенні гірничих виробок та видобуванні корисних копалин за допомогою вибухів відбувається руйнування законтурного масиву гірських порід. Це спричиняє зни ження його стійкості та значно ускладнює наступне виконання буропідривних робіт (БПР).

Для усунення вказаних недоліків застосовують метод контурного підривання, який, за раху нок створення екрануючої площини, дозволяє отримати відносно рівну і стійку поверхню та зменшити об’єм руйнування за проектним контуром [1].

Якість виконання робіт з контурного підривання залежить насамперед від відстані між зарядами в контурному ряді, щільності заряджання вибухової речовини (ВР) в зарядній ка мері, діаметра і конструкції заряду. Для отримання необхідних результатів вибуху необхідно розглядати сукупний вплив цих факторів [2].

В більшості випадків обгрунтування способу контурного підривання полягає у виборі конструкції контурних зарядів при фіксованому значенні відстані між ними. Властивості гір ського масиву враховуються опосередковано, через виробничий досвід на підприємстві. Та ким чином, існують певні проблеми, пов'язані з вибором раціональних параметрів контурно го підривання. Це визначає задачу досліджень, яка направлена на визначення оптимальної відстані між контурними зарядами в залежності від лінійної маси заряду ВР.

Розглянемо вибух заряду ВР в масиві гірських порід. В результаті дії вибуху в масиві утворюється напружений стан навколо циліндричної порожнини. Згідно [3], для забезпечен ня руйнування між зарядами в контурному ряді необхідно створити необхідний напружений стан по середині на лінії зарядів в шарі із заданою шириною (рис. 1). Основним руйную чим фактором є напруження розтягнення Ар, яке дорівнює ( ) 0, a 2 + ( )( ) 1,, A 0,5 2 2 2 p = 2 Pdc a a + exp (1) dc де Р – тиск продуктів детонації на стінки свердловини, Па;

d c – діаметр свердловини, м;

– коефіцієнт Пуассона;

а – відстань між свердловинами, м;

– коефіцієнт поглинання.

р А dc а Рис. 1. - Схема визначення параметрів контурного підривання Умовою руйнування породи є:

A р, (2) р де р – межа міцності породи на розтягнення, Па.

Тиск продуктів детонації на стінки свердловини можна розрахувати за формулою:

4q ( 1) P=, (3) dc де q – лінійна маса заряду, кг/м;

– питома енергія ВР, Дж/кг;

– показник ізентропи: = 1,45;

– коефіцієнт, що враховує втрати енергії.

Використовуючи формули (1) - (3), визначаємо необхідну лінійну масу заряду ВР:

( ) ( ) a 2 + 2 0, 1, 2 p 1,5 a + exp.

q= dc (4) a 2 2 dc Для деяких типів гірських порід, які представлені на ВАТ «Полтавський ГЗК», були проведені розрахунки по встановленню графічної залежності між q і a при наступних пара метрах контурного заряду ВР: dc – 0,25 м;

грамоніту 79/21 – 4285 кДж/кг;

– 0,7.

На рис. 2 представлені графічні залежності лінійної маси q від відстані між зарядами контурного ряду а при руйнуванні гірських порід кар’єру Полтавського ГЗК. Встановлено, що кожному типу заряду ВР, який характеризується усередненою лінійною масою, відпові дає оптимальне значення відстані між контурними зарядами, яка повинна забезпечити розви ток мережі тріщин між зарядами контурного ряду. Зокрема, при підриванні контурного ряду в плагіогранітах (рис. 2, залежність 1) зарядами грамоніту 79/21 на відстані 3,0 м необхідно, щоб вага ВР на 1 м заряду становила 8 кг. Якщо ж роботи проводяться в кварцах залізистих вивітрилих, то лінійна масу заряду зменшується до 5 кг (рис. 2, залежність 5).


q, кг/м а, м 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Рис. 2. - Залежність лінійної маси заряду q від відстані між зарядами контурного ряду а при руйну ванні гірських порід: 1 – плагіограніт, мігматит;

2 – сланець вивітрилий;

3 – амфіболіти;

4 – граніто їди;

5 – кварц залізистий вивітрилий В цілому ж, слід зазначити, що зі збільшенням відстані між зарядами контурного ряду лінійна маса свердловинного заряду збільшується по параболічній залежності. Характер змі ни встановлених залежностей для різних типів гірських порід не однаковий, оскільки деякі з них перетинаються між собою. Це пояснюється сумісним впливом фізико-механічних влас тивостей гірського масиву на параметри контурних свердловинних зарядів ВР.

Бібліографічний список 1. Технические правила ведения взрывных работ на дневной поверхности. – М.: Недра, 1972.

– 239 с.

2. Романчук О. В., Фролов А.А. Конструктивные особенности оконтуривающих скважинных зарядов // Вісник Криворізького технічного університету: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг.: КТУ – 2008.

– Вип. 20. – С. 18–21.

3. Граур М.И. Управление процессом разрушения пород при контурном взрывании с целью получения устойчивых откосов уступов в карьерах // Дис.... канд.техн.наук. – М., 1981. -201 с.

УДК 621.271.4:004.422. ПРИМЕНЕНИЕ ПАКЕТА «STATISTICA», ДЛЯ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧИ О РАЦИОНАЛЬНОМ УПРАВЛЕНИЯ ОТВАЛОМ В ХОДЕ ВЕДЕНИЯ ГОРНЫХ РАБОТ К.т.н, доц. Прокопенко Е. В, ст.пр. С.В. Масло, студ. Галечко А.Ю., ДонНТУ, г. Донецк, Ук раина, prokopenkoln@mail.ru В ходе ведения подземных горных работ возникает необходимость увеличения высоты отвала. В то же время, с увеличением высоты отвала, в отвальных породах могут возникать напряжения, приводящие к появлению недопустимых деформаций и потере устойчивости откосов. Предварительная оценка состояния отвалов и управление устойчивостью откосов являются актуальными проблемами горного производства.

Мероприятия по формированию отвалов наибольшей высоты являются целесообразными и с точки зрения сохранения существующих экосистем, в связи с уменьшением площади изымаемых под отвалы земель. На основе создания динамической модели отвала можно применить данные маркшейдерских съемок (высота отвала на каждом этапе съемки, координаты точек съемки на поверхности отвала) для прогноза дальнейшей высоты отвала [1,2]. Для исследования были взяты исходные данные, полученные на шахте Щегловская Глубокая (общее количество точек съемки составило 45).

Данная информация содержит значения высотных отметок в определенных точках отвала. По полученным данным был построен график, показывающий расположение каждого отдельного слоя отвала в периоды съемки. По этим данным можно определить объем насыпки породы, а также определить прогнозируемое значение высоты последующего яруса в 2010 г. и т.д. Для решения задачи использовался пакет «Statistica for Windows», модуль «Анализ временных рядов/Прогнозирование». Однако, по требованиям, предъявляемым к исходным данным модуля, их должно быть не менее 36 для обеспечения достаточной точности прогноза. Имеющееся количество данных (данные за пять лет, т.е.

пять точек) не позволяло получить модель прогноза с достаточной степенью точности.

Поэтому первоначально, с помощью этого же пакета был получен подбор полиномиальной зависимости для описания наблюдаемой тенденции. Целью подбора являлось нахождение функции, описывающей изменение величины параметра Z во времени. Уравнение для большинства точек подбиралось в виде:

(1) Z = b 0 + b1 x + b 2 x 2 + b 3 x 3 + b 4 x b 0, b 1, b 2, b 3, b 4 - подбираемые параметры модели, x – номер точки. Это где дало возможность на основании полученной зависимости спрогнозировать данные в промежуточные моменты времени, то есть, определялись ежемесячные значения величины.

Отметим, что прогнозирование на будущие этапы времени в пакете Microsoft Excel, как правило, не производится в связи с высокой погрешностью.

Подбор параметров нелинейной зависимости велся отдельно для каждого значения У, т.е. для каждой строки. Как известно, если имеется n точек, то можно найти уравнение степени n-1, которое точно описывает имеющуюся зависимость..

Получив достаточное для прогнозирования количество исходных данных, они были переведены в среду пакета Statistica, используя один из модулей пакета - «Анализ временных рядов/Прогнозирование». В качестве параметрической модели была выбрана модель авторегрессии и проинтегрированного скользящего среднего.

При подборе уравнений можно учитывать следующие составляющие: тренд tr, сезонную составляющую St и циклическую компоненту Ct. Однако, с учетом того, что данные собирались вне зависимости от сезона, составляющая St в модели не учитывалась.

При нахождении авторегрессионной модели задаются два параметра:

p – определяет степень подбираемой модели авторегрессии, например, при p= подбирается линейная модель;

q - определяет степень подбираемой модели скользящего среднего. Как видно из копии экрана (рис.1), подбиралась модель при p =3;

q =3.

В верхней части экрана представлены полученные при прогнозировании результаты, в нижней – модель подбора.

Кроме экспериментально полученных точек на графике (рис.2) приведены прогнозируемые значения и границы 90% доверительного интервала.

Рис.1. - Подбор параметров модели Рис.2. - График значений прогнозируемой величины Все выше приведенные расчеты, которые были проведенные для одной точки модели, для остальных точек строились аналогично. Таким образом, были разработаны сорок пять моделей, позволяющих определить прогнозируемые значения параметра Z для каждого значения У.

Таким образом, на основании выше приведенных исследований можно сделать вывод, что прогноз осуществляется для определения допустимой высоты породного отвала. Данный прогноз позволит осуществить мероприятия по формированию отвалов с точки зрения их рационального использования, т.е., чтобы отвал не расползался, не осыпался и не занимал большое количество земли, предназначенное под отвалы.

Библиографический список 1. Маргинес Ф. Синтез изображений. Принципы, аппаратное и программное обеспечение/ Маргинес Ф. М.:Радио и связь, 1990.250с.

2. Автоматизация геолого-маркшейдерских графических работ/ [ Ершов В.В. и др.] М., Недра.1991.1347с.

УДК 624. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СТАТИЧНОГО ЗОНДУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ҐРУНТІВ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ПІДЗЕМНИХ СПОРУД Cтуд. Йожиков А.В., к.т.н., доц. Фролов О.О., НТУУ “КПІ” ІЕЕ, м. Київ, Україна, frolov@geobud.kiev.ua Стійкість підземних споруд в значній мірі залежить від правильного вибору місця йо го розташування, а саме повного і ефективного використання несучої здатності ґрунтів основ при забезпеченні необхідної надійності споруди. Виконання цього завдання залежить від наявності у проектувальника даних про інженерно-геологічні умови будівельного майданчи ка.

В останні десятиліття у зв’язку зі значними темпами розвитку будівництва, а також обмеженістю простору для будівництва, відбувається значне підвищення навантажень на ос нову. У той же час для будівництва підземних споруд відводяться будівельні майданчики з усе більш складними інженерно-геологічними умовами, вивчення яких вимагає комплексно го дослідження ґрунтів основ споруд за допомогою лабораторних та польових методів. У зв’язку з цим великого поширення отримують польові методи досліджень ґрунтів в умовах їх природного залягання, що дозволяють досліджувати й такі ґрунти, відбір зразків з яких прак тично неможливий [1]. З усіх польових методів досліджень, розроблених в останні десятиліття, найбільше застосування отримало статичне зондування, що володіє рядом істотних переваг. У багатьох випадках, особливо, при використанні пальових фундаментів, дослідження ґрунтів статичним зондуванням являється основним методом.

Область застосування методу статичного зондування наведена нижче на схемі (рис.1).

Рис. 1. - Схема застосування методу статичного зондування.

Статичне зондування в поєднанні з іншими видами інженерно-геологічних досліджень ґрунтів застосовується при інженерно-геологічних вишукуваннях для визначен ня: інженерно-геологічних елементів (потужності, межі розповсюдження ґрунтів різного складу та стану);

однорідності ґрунтів за площею та глибиною;

глибини залягання покрівлі скельних і великоуламкових ґрунтів;

наближеної кількісної оцінки характеристик ґрунтів (густини, кута внутрішнього тертя, питомого зчеплення, модуля деформації і т.д.);

опору ґрунту під палею і по її бічній поверхні;

ступеня ущільнення і зміцнення техногенних (на сипних і намивних) ґрунтів;

вибору місць розташування дослідних майданчиків для деталь ного вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів [2].

Кількісну оцінку характеристик фізико-механічних властивостей ґрунтів проводять на основі статично обґрунтованих залежностей між показниками опору ґрунту зануренню зонда і результатами визначення характеристик іншими стандартними методами.

Статичне зондування використовується при отриманні як попередніх даних вишукувань, що дозволяють проектній організації визначити можливість та доцільність влаштування підземної споруди на певній території, так і повних даних, необхідних для складання робочих креслень про екту.

Статичне зондування проводиться за допо могою вдавлюю чого пристрою, який має форму конусу, з урахуванням основних вимог рекомендаційного Європейського стандарту по зондуванню.

Схема конструкцій зондів для статичного зондування наведена нижче (рис. 2).

При статичному зондуванні за даними вимірювання опору ґрунту під наконечником зон да та на бічній поверхні зонда визначають: пито мий опір ґрунту під наконечником (конусом) зон да qs;


питомий опір ґрунту на ділянці бічної поверхні зонда fs. За величиною qs визначають щільність складання пісків, консистенцію глини стих ґрунтів, встановлюють нормативний тиск на Рис. 2. - Схема конструкцій зондів для ґрунт. За qs і f s визначають несучу здатність статичного зондування: 1 – конус;

2 – ґрунтів.

кожух;

3 – штанга;

4 – муфта тертя.

Бібліографічний список 1. Трофименков Ю.Г., Воробков Л.Н. Полевые методы исследования строительных свойств грунтов. – М.: Стройиздат, 1981. – 215 с.

2. Рыжков И.Б., Исаев О.Н. Статическое зондирование грунтов. Монография. – М.: АСВ, 2010. – 496 с.

УДК 624. ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ СТАНЦІЇ КОЛОННОГО ТИПУ Cтуд.Мацюк Т.С.,cтуд.Мацюк Н.С., к.т.н., доц. Фролов О.О., НТУУ «КПІ» ІЕЕ, м. Київ, Україна. frolov@geobud.kiev.ua Станції колонного типу споруджують у досить широкому діапазоні інженерно геологічних умов. У скельних необводнених тріщинуватих ґрунтах їх зводять із обробленням станційних тунелів з монолітного бетону і залізобетону, в обводнених сильнотріщинуватих скельних і малостійких ґрунтах – із чавунних тюбінгів, а в щільних сухих глинах – зі збірно го залізобетону. Різноманітність умов будівництва визначає велику кількість варіантів конс труктивного виконання колонних станцій і відповідно способів їхнього спорудження. Зага льна особливість цих способів складається у виконанні наступних основних етапів робіт:

1) проходка двох бічних тунелів станції із залишенням цілика ґрунту між ними;

2) зведення в бічних тунелях уздовж станції внутрішніх несучих конструкцій, основ ним елементом яких є колони;

3) спорудження середнього станційного тунелю у вигляді верхнього склепіння, що опирається на внутрішні несучі конструкції, і зворотного склепіння або лоткової плити.

Колонна станція [1] являє собою єдину великопрольотну просторову конструкцію, що містить значну кількість різних за формою і матеріалу елементів. Тому послідовність вико нання операцій при її спорудженні повинна бути такою, щоб забезпечити спільну роботу всіх елементів конструкцій станції. Важливою умовою є також одночасне включення в роботу колон, розташованих в одному поперечному перерізі станції. Крім того, у процесі спору дження станції повинні бути зведені до мінімуму зсуви опорних вузлів сполучення оброб лення середнього та бічного тунелів. Найменший відступ від заданої технології може приве сти до деформацій конструкції та зсуву ґрунтового масиву.

Загальне для всіх станцій глибокого закладення правило послідовності розкриття ви робок зберігається. Спочатку споруджують бічні тунелі з випередженням вибоїв в 25-50 м, а потім середній тунель.

Інтенсивність гірського тиску на конструкцію станції не завжди відповідає по величи ні тиску ваги всієї вище розташованої товщі гірських порід. Зазвичай же при проектуванні станцій метрополітену глибокого закладення, що споруджують на глибинах 25 – 50 м і біль ше, приймається вага всієї товщі гірських порід [1].

При порівняно міцних шарах [2], що зустрічаються у звичайних умовах закладення станцій, покрівля потужністю понад 5 м може забезпечити часткове розвантаження констру кції станції, проліт якої досягає 25 м. Покрівля, що складається з 2-3 таких шарів, потужніс тю приблизно в 5 м кожний, здатна розвантажити (приблизно на 30%) конструкцію станції, проліт якої становить близько 30 м, за рахунок роботи шарів на вигин у межах значних пру жньо-пластичних деформацій. Шари міцної покрівлі деформуються головним чином у про цесі проходки пластично і приходять у деяку рівновагу лише після їхнього підкріплення. По роди покрівлі, розташовані безпосередньо над конструкцією, зазвичай пронизані безліччю тріщин, що виникли від прогину шару, а також внаслідок підривних робіт. Своєчасне закріп лення виробок сприяє обмеженню розриву суцільності від прогину.

В [2] запропонований спосіб визначення вертикального гірського тиску, що передба чає утворення розвантажувального склепіння, нижче якого перебуває завалена порода, що утворює тиск на конструкцію оброблення (рис. 1). Розміри цього склепіння визначаються по методу проф. М. М. Протод’яконова. Стріла підйому розвантажувального склепіння, яка ви значає максимальну ординату інтенсивності гірського тиску, дорівнює a h1 =, (1) f кр де а1 – розрахунковий напівпроліт, рівний ( ), a1 = a + h tg 450 (2) де а - напівпроліт виробки;

h – висота виробки;

fкр – коефіцієнт міцності породи.

Рис. 1. - Розрахункова схема визначення несучої здатності склепіння, що розвантажується, і визначення величини гірського тиску У практиці можуть зустрічатися випадки, коли заглиблення станції в стійкі корінні породи досить для утворення природного склепіння, що розвантажується, висотою h1. Тоді природне склепіння повинне бути розраховане по граничному стану рівноваги. При цьому необхідні натурні дослідження стійкості породи в розвідувальних виробках.

Несуча здатність розвантажувального склепіння покрівлі визначається розрахунком методами граничної рівноваги. При цьому припускають, що лінія тиску проходить через крайні точки ядра перетину розвантажувального склепіння.

Напруження в замку розвантажувального склепіння, визначається по формулі:

2Н 0 = (3) bh де Н – розпір, рівний qL2p H= (4) 8f де q – інтенсивність навантаження;

Lр – розрахунковий проліт;

f - розрахункова стріла скле піння (лінії тиску).

Несуча здатність визначається шляхом порівняння отриманого по формулі (3) напру ження 0 з межею міцності породи на стиск Rст.

Якщо натурні дослідження та розрахунок склепіння переконують у достатній його мі цності, то вертикальний нормативний тиск на конструкцію станції визначають так само, як при склепіньоутворенні.

Бібліографічний список 1. Волков В.П. Тоннели и метрополитены. – М.: Транспорт, 1975. – 552 с.

2. Исследование статической работы несущих конструкций станций метрополитена колон ного типа. – М.: ВНИИТС, 1956. – 48 с.

УДК 622.14+622. PLANNING WASTE DUMPS FOR THEIR RATIONAL USE FOR THE ENVIRONMENT DSc,Prof. Borschevsky S.V., Ph.D., Associate Professor, Prokopenko EV, stud. Mozalevskiy KA, Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine, DSc,Prof. Luben Totev, Sofia, Bulgaria This article examines the concept of the relationship with the formation of the blade of min ing operations. Storage scheme is adopted in the heap of rocks allows you to define a specific area of mining is received from rock composition and characteristics of the rocks of this area.

Abstract We observe the relevance of the study of man-made deposits due to their high environmen tal harmfulness and danger for cities and towns. Furthermore, dumps occupy large areas that can be used for other purposes. Thus heaps are of potential interest as a source of secondary minerals be cause in future wee be will lack of mineral resources. Currently, advanced nanotechnologies allow to obtain from secondary resources materials with high quality properties. Having technically nohenne field, knowing where the required chemical element is, you can retrieve it from the devel oped tools and methods of technological fields. Planning thus, the study of structural parameters of rational planning of waste heaps under the laws of their formation with a view to thus possible use as man-made deposits is of primary task.

The Essence and the states of the problem. High rates of industrial production in the 20-th century were accompanied by the intensive mining of mineral resources. This process led to the ac cumulation of large amounts of rock mass in the dumps. Raised from the depths and stockpiled rock contains minerals, and the older dumps, the richer they are as useful components, that’s why the development of technology allows us to develop a less conditioned mineral reserves. As a result, the attention of industrialists is focused on technological fields of crust-mennyh minerals, that are waste dumps of mining companies.

The analysis of last researches and publications. The issue of monitoring as to the use of waste heaps of the Donbass coal mines as minerals for the national economy, the problems of rocks and mine heaps disposing, heaps modeling while extracting coal deposits are studied and examined in the present [1,2]. The issues of geometrization technological fields were studied big such schol ars as [3]. The issues of technology and technological schemes of man-made mineral extraction in the current slime deposits, placing piles of overburden in the contours and career management as arrays of rocks are involved in [4].

Based on the analysis of the literature, we can conclude that the majority of cases examined the related on the stability of external piles, their overall environmental safety, waste management and ignition dumps are examined as well.

The aim of the research is the Development of methodology for planning the formation of waste heaps taking into account of the order coal seams cut for their sustainable use. To achieve goal of the given problem the tasks are as follows : the analysis of mining rock damps the impact of mining on the environment;

the analysis of modern technologies as to dumps(wastes)a to identify the pro-spatial structure of lithology mine waste heaps;

the development of lithological model in which the blade is seen as a complex system of regularly distributed properties of rocks ;

to develop a framework methodology of management process of forming terricons including geological condi tions of mining for regional placement of rocks in the dumps for further storage and disposal;

to de velop database structure properties of rocks from the proposed dump hronolitological model.

Materials and methods. Coal industry is a complex multi production complex. It is a heavy industry, both in content and in the high risk to the environment. Coal mining is associated with destructive effects on the atmosphere, land, water, flora and fauna. Particularly active invasion of the coal industry in the natural environment is in the restructuring of the industry and the transi tion to new forms of market economy. The economic activities of coal enterprises leads to signifi cant distortions of the landscape on designated lands. Many mines are interested in of the allocation of new land allotments observing the fact that the most of dumps have exhausted their resources or simply require the re-formation of cone into flat ones.

Waste dump - is a complex engineering structure for storing of waste rock and tailings, as in which complex physical and chemical processes are seen due to the presence in the composition of the rocks of almost all the elements of the periodic table, including radioactive ones.

Burning waste dumps, intense dust and gas of air, hydraulic structures, ponds, and tailing ponds, water pollution, the developed underground space, the earth's surface subsidence, artificial flooding, water logging, and many others, connected with the object of coal industry, these are the sources of environmental hazard.

From the surface of waste dump the demolition of dust and fines, storm water runoff into the hydroficated network area, the moldboard of individual pieces slide of mass from the surface of waste dump, dust and gas outburst during the operation of mining machines.

Numerous studies have found that the major factors of negative influence of waste dumps on the environment are:

- The disturbance of the natural landscape of the earth's surface - Dust and gas pollution;

- The disturbance of hydro geological regime of adjacent lands;

- Chemical and radiological pollution of soils and waters.

The territory of Donbass has more than 1.5 thousand heaps of coal mines, each of them fo cused on the average 1100 m3 rock.

Some waste deposits are concentrated in Ukraine. This is due to the fact that complex and not yet well established method of transmission "of waste disposal sites" in to the "man-made mine." At present there is no an approved method of advance planning of technological fields, alt hough research in this area is conducted.

The technology for forming waste dump is provided with the implementation of measures to prevent spontaneous combustion of moldboard mass. In the formation tiers the following factors must be observed:

1. Time operation of a mine 2. The maximum height of the heap The number of levels of the projected waste dump the mine, forms itself considering the fact that the maximum height of the heap should be 100m.

The formation of a dump should be implemented taking into account all possible factors and features of field stripping, substrate conditions, that can affect the stability of the heap and its im pact on the environment.

According to the stacking technology (Fig.1) the dump (waste) is poured on the rock dump, that is discrete, and this means the change occurring in some time intervals.

The designated performing of such operations is of great importance. The frequency of per forming surveying filming of waste dump is planned t determines the location of a mine site, and the composition of rocks in this place above ground, that is,'' chemistry'' rock. Consequently, the flow chart of the chain allows us to find the location of a particular breed of mining area having the specific characteristics of litho logy rocks poured on the blade.

Due to the fact that each layer has its own geological struc ture, it is possible to predict chemi cal reactions in contact with various elements in different layers, that is, Fig.1. - The formation of a waste dump tier pre-identified adverse zone on a separate layer and in general on the heap.

Thus, as a result of the construction of the three-dimensional and two-dimensional model ti er of waste dump sites over a certain period of time, you can get a three-dimensional model, which shows the structure of the given heap. Based on this model, you can accomplish the following tasks:

1. Set the time of a dumping site of tunnel works.

2. Determine the composition of the rocks on the plots.

3. According to the composition of rocks and their properties to assess the possible foci of spontaneous combustion of separate sites and a dump as a whole.

4. Establish areas where rocks are folded, suitable to use for industrial purposes.

5. Establish areas where the develop is possible to preextracted a useful component.

Fig. 2 shows a block diagram of the dynamic model of a waste dump.

Fig.2. - Block diagram of the dynamic model of a waste dump.

For the analysis of the coal enterprise there is information presented in the form of a table containing data about the chemical composition of coal ashes on the seams. This analysis is pre sented in Fig.3.

Fig.3. - Chemical composition of coal ashes on the seams Figure 4 on the underside of the table with the characteristic of the components and the val ue of the volume of rocks formations.

Fig.4. - Diagram the contribution of each component in the total paved rocks on blade In Figures 4 there is a diagram describing the contribution of each component in the total paved rocks on blade, depending on the name of the formation.

The construction was carried out using the package "Surfer", which is constantly being im proved and adapted to new operating systems. These graphs are constructed for the option if the pedigree breed blade is slept from one reservoir. Also, the model is taken for the construction of such graphs, if the pour volume includes components from different layers. Thus, one can construct contour maps for all components taking into account the interaction of different layers developed (Fig.5) and to find the difference in volumes between the shootings, in which the components are concentrated (Fig.6).

Figure 6 shows a red border line of urban land, which is near the blade. Thus, if not rational ly waste dumps, the big problems of environmental pollution and water in urban land.

With reference to the information received as a result of data processing for the study of the mine waste dumps, it was necessary to organize the data. In any field of operation we often have to deal with large volumes of data. The main operations are the collection of information, it’s pro cessing (the search of required data), the creation of forms to observe. One of the most popular software products that providing all these features, the database management system Microsoft Ac cess is recognized.

Using these obtained database as to waste dumps, you can observe the development of pre ventive measures and management strategies for the rational storage of rocks in the heap taking into account the localization of chemical components entering the composition species for the protection of the environment and human health.

The application of this model in work in the Microsoft Access makes it possible to consider the variety of options requested options available in the database, and based on this to compose the relationship of all the required modules as a whole to make complex decisions on mining operations in connection with their recycling. Input data and tables generated by waste dumps are shown in fig.8.

    2009      2008    2007    Fig.5. - Building on the blade surface tier component CaO for 2005-2009 years Fig.6. - Block diagram of determining the volume of excavated rock in between filming Fig.7. - Border waste dump with urban land Fig.8. - Input data and tables generated by waste dumps Conclusions:

1. To implement litologopredicted features of blade and to produce three-dimensional imag es of tiers blade was chosen software package Surfer was chosen.

2. Systematic dumping of rocks in a certain pattern allows you to find the specific location of mining area with the simultaneous characteristic of the rocks, poured on the blade.

3. Building activities of dumps are appropriate in terms of the preservation of existing eco systems due to decrease in the area under the piles of seized land.

4. To study the waste dump the dynamic model was developed.

5. With the help of this model of "Blade - mining" you can set a specific localization of rocks in tiers on the heap as a whole.

6. Using the software SURFER, it’s possible to separate sections of a tier blade on which solved surveyor-cal mining and geological problems are solved.

7. The database as to the waste dumps in the Microsoft Access was developed, which allows you to use custom queries to find the best options for the analysis of geological and lithological and chemical characteristics of the rocks, scattered on the blade for a certain period, of time and create the connection between these characteristics.

References 1. Панов Б.С. Некоторые проблемы экологии Донецкого бассейнов./ Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Тез.докл.Межд.Научно-практичекой конференции [“Стратегия выживания и развития Донбасса ”]./Донецк. 1996.с.56.

2. Пашковский П.С. Контроль теплового состояния породного отвала/Пашковский П.С., Попов Э.А., Яремчук М.А./ Журнал Уголь Украины.2000.№6. С.2729с.

3. Гавриленко Ю.Н. Техногенные последствия закрытия угольных шахт/ Гавриленко Ю.Н., Ермаков В.Н.- Норд-Пресс Донецк2004.1477с.

4. Шаклеин С.В. Рогова Т.Б. Практические вопросы геометризации мощности и основных показателей качества угольных пластов: Учеб. пособие / Кузбас. гос. техн. ун-т. Кемерово, 1997.

61 с.

5. Прокопенко Е.В. К вопросу создания базы данных породных отвалов/ Е.В.Прокопенко, С.В.Масло, Кочемазов А.С// Материалы международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых.- ДонНТУ, 2010. №16.С.126128.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |
 



Похожие работы:





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.